Взяти і влаштувати подорож по новорічним локаціям різних міст та містечок України, думаю було б цікаво. А цього року окрім Києва я змогла побачити лише святкову ялинку в Чернігові, через який проїжджала як раз акурат після Нового року.
Святковий Чернігів
Не тільки великим містам причепурюватися до свят, тож сьогодні трохи новорічної Мени.
Новорічна Мена
Дорога додому з Західної України була не менш цікавою. Звісно всього подивитися в мене просто фізично не вийшло, але декілька зупинок таки зробила.
Перша з них – це невеличке містечко Галич.
Галич
Після Бучача вже не планували ніде зупинятися,та й погода не надихала, було похмуро і продовжував моросити дощ. Але за Богородчанами, праворуч від дороги несподівано виринули величезні мамонти, ну як не зупинитися. Тут вже і про дощ забудеш. Як раз напередодні, я бачила в когось на світлинах цих тварин, ще подумала, що цікаво, але де вони знаходилися не зрозуміла.
Мамонти
Передостання зупинка на моєю шляху до кінцевої мети – місто Бучач. Знову ж таки про це місто тільки чула, ніколи до цього мене не заносило в ці краї.
Дощовий Бучач
Дано хотіла побувати в Гусинцях, подивитися на затоплену церкву, хоча зараз вже ця назва зовсім не актуально, бо святиню відремонтували, а острів підняли і тепер вона є діючою. Хоча, як на мене, то в затопленій було більше шарму, але зараз мова не про те.
Поїздка в Гусинці
Дорогою до Гусинців ми проїжджали села Старе та Сошників. Обидва з них порадували дуже гарними розмальованими зупинками. На зворотному шляху ми навіть зупинялися біля кожної, щоб роздивитися та сфотографувати, щоправда останню знімали вже з вікна)))
Малюнки на зупинках
Про Чортків я знала по світлинах ратуші та костелу. І от нарешті я тут і зможу побачити місто на власні очі.
Чортків
Наступна зупинка в селі Чагарі. Тут немає нічого особливого, окрім трьох цікавих скульптур.
Одна з них стоїть на в’їзді у село, інша на виїзді, а ще одна прикрашає фонтан. Останню мені, на жаль, не вдалося сфотографувати.
Чарагі
Наступним цікавим місцем на шляху був Гусятин.
Далі