Це був вже мій п’ятий візит до Одеси. Але виявилося, що бачила я в місті далеко не все. Адже, зазвичай, Одеса для кожного приїжджого — це Дерибасівська, Приморський бульвар, ну можливо Аркадія. Але це далеко не все))))

Прогулянка Одесою

Так вже склалося, що я страшенно не люблю матрацний відпочинок і не можу довго всидіти на одному місці. Можливо саме тому пляжі то не моє, адже як би я себе не вмовляла, більш ніж на 30 хвилин засмагання мене не вистачає))))
І от їдучи в Рахів я мріяла саме про такий відпочинок, коли не потрібно нічого робити, просто сидіти і насолоджуватися тишею та краєвидами, тим паче місце нібито само до того спонукало. Але навіть тут на довго мене не вистачило))))

Терентин

Про це місце я почула вперше минулої зими. Пам’ятаю тоді мене зачарували види, фантастичні фото і звісно ж позитивні відгуки.
Щоб ви розуміли, садиба Рахів Плай знаходиться над містом на висоті 820 метрів над рівнем моря, знизу, здається, що на самісінькій горі.

Гори

Продовжу свою розповідь про Краків, цього разу про кургани. Їх у Кракові чотири – Кракуса, Пілсудського, Костюшко та Ванди. Вхід на останній — платний, 24 злотих, на інші безкоштовний.

Про кургани

Міжрічинський парк – це фантастичне місце, де я побувала вже енну кількість разів, бувала я тут і восени, і взимку, і весною, і звісно ж влітку. І головне хочеться повертатися знову і знову. Заслуга в цьому, окрім природи, Андрія Сагайдака. Андрій дуже цікава та неповторна людина, його розповіді зачаровують, а ліс постає зовсім в іншому ракурсі, він немов відкрита книга, яку ти читаєш за допомогою Андрія.

Міжрічинський парк

Напевно, багато хто з вас чув про Менський зоопарк і навіть бував там. Можливо, він вам сподобався, можливо залишив післясмак провінційного звіринця. Знаю, зараз вже нікого не здивуєш зоопарками, їх багато: і контактних, і звичайних. Про сам зоопарк та свої враження я вже писала. А сьогодні хочу розповісти про унікальність цього місця та згадати людину, без якої зоопарку просто б не було.

Менський зоопарк

Коли життя проноситься в шаленому темпі і ти навіть не помічаєш, що за вікном осінь, організм потребує відпочинку, просить полишити все і насолодитися останніми теплими осінніми деньками.
Тому відкладаю всі справи і на тиждень вирушаю на Чернігівщину. Велосипед ще на ходу, тому вирішую поїхати подивитися на наслідки екологічної катастрофи неподалік села Нові Броди. Колись там був ставок, куди дідусь їздив ловити рибу, та й я сама частенько вирушала разом з ним зі своєю дитячою вудкою.

Катастрофа

Ще минулого літа у містечку Мена мою увагу привернули розмальовані стовпи. Знайти їх можна в центрі і по дорозі до парку Шевченка. Якщо придивитися уважно, то кожен стовп має різний малюнок, так це все квіти, але різні, жодного повтору.

Прогулянка Меною

Напевно, всі знають цю будівлю, або хоча б разок звертали на неї увагу проходячи поряд — це колишня клініка лікаря хірурга Маковського. Саме сюди колись привезли смертельно пораненого Столипіна.

Детальніше

Останнім часом Київ дуже змінився і, на жаль, не в кращу сторону. Пробки, машини, запарковані тротуари, понівечені схили, хаотична потворна забудова, зникнення старих будиночків та зелених зон.
Але ще все ж таки можна відшукати місця, де включивши уяву можна відчути дух стародавнього міста. Якщо сповільнити крок, сховати мобільний подалі, підняти погляд, роздивитися навкруги, зазирнути у дворики та підворітні, то можна ще побачити той старий добрий Київ, який ми поступово втрачаємо.

Київ