І знову Самчики

16.02.2022 · Путешествия · Комментариев нет

Після першого візиту до Самчиків, я писала, що обов'язково повернуся туди ще раз. І от наступного року я відвідую палацо-парковий комплекс вже з екскурсоводом і потрапляю всередину будівель.


Одразу ж ми відправляємося всередину китайського будиночку-льодовні, який так і манить до себе. А точніше до льоху, де свого часу було облаштовано таку собі морозильну камеру, до якої закидали лід, який брали на річці Случ.

А от верхня частина була перебудована, зараз там знаходиться виставкова зала

А це палац Януша Хоєцького, збудований у 1725 році.

Знаю, що на палац не дуже схоже, але під будівлею гарні підвали, в які можна потрапити. Тут була кухня і жила прислуга

А далі йдемо в парк. Весною тут красивіше ніж влітку, фарби яскравіші, більше квітів.

Екскурсовод звертає увагу на липові алеї

Це алея американських лип, її ще називають Готичною алеєю, а все тому, що гілки дерев декоровані так, що проростають лише ззовні, роблячи внутрішній простір алеї подібним до готичних храмів.

І звісно ж час зайти до палацу

Палац в Самчиках вважається один з найкраще збережених в Україні. І справді в середині він дуже гарний, і це не зважаючи на те, що ремонт інтер'єру точно не завадить.
Як на мене, взагалі диво, що палац вцілів. Після 1918 року в цих стінах жили незаможні люди, які допомагали пролетаріям експропріювати речі з панського маєтку.
Потім тут були і клуб, і бібліотека і навіть фельдшерсько-акушерський пункт, влітку влаштовували піонер табір. Але найбільше палац постраждав, коли у 1956 році тут створили Хмельницьку сільськогосподарську дослідну станцію.
В палаці є п’ять залів, створені вони таким чином, що гості, самі того не помічаючи, плавно переходили з одного в інший, аж поки не опинялися на пленері, біля озера. Зараз відвідувачі заходять в маєток саме зі сторони озера і опиняються у Круглій або Блакитній залі, де колись проходили бали.
Вона абсолютно кругла, говорять, що якщо стати в самому центрі зали, то можна побачити своє відображення у всіх дзеркалах, але перевірити це не вдасться, бо по центру стоїть стіл)

Стеля декорована білими гіпсовими розетками, різної форми. А все тому, що коли за радянських часів у маєтку розміщувалася школа, то вчителька посилала учнів з рогаток збивати ліпнину, щоб шматочками гіпсу писати замість крейди, тому ліпнина має такий вигляд

Посередині стелі зображено літнє небо з хмаринками, говорять, що там були намальовані ще й пташки, але при реставрації їх замалювали

Спочивальня

Римська зала
В ті часи було модно мати кімнату у грецькому чи римському стилі. Колони імітація мармуру, всередині пресовані солома та дуб.

Родзинкою палацу є Японська кімната. Вона дійсно оригінальна і справляє неповторне враження. Але я уявляла її більшого розміру)

Стеля за формою нагадує великий дзвін, який прикрашають пташки та дракони

На стінах можна побачити самураїв, павича, гейшу з віялом, хризантеми

Оці розписи оригінальні, їх не відновлювали. До речі, існує легенда, що автором малюнків був молодий Михайло Врубель, який на запрошення господарів приїздив сюди з Києва. Втім, на версії цій у Самчиках не наполягають)

Підлога

Велика, або Червона зала, слугувала господарем за їдальню

А ще тут є купа дзеркал, які я просто обожнюю)

Тепер можу точно сказати, в Самчиках обов'язково йдіть до палацу, а по можливості замовте екскурсію, тоді ви точно нічого не пропустите)

І на останок ще фото Млина

Самчиківський розпис

Вид на палац з протилежного боку річки

А це, якщо не помиляюся руїни гуральні останнього власника маєтку Михайла Шестакова

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.