Одеса дуже цікаве місто, можна днями блукати її вуличками, роздивляючись будинки та двори. Колоритних двориків в Одесі збереглося ще чимало, я навіть зробила собі позначки на карті, хоча звісно ж двох днів для гуляння містом, пошуків котів та муралів, сидіння на березі моря зовсім мало для того, щоб роздивитися все.
Тому лише пару двориків вдалося побачити)

Дворики

Вже вкотре повторюся, коли скажу, що мені дуже подобається польське місто Перемишль, воно тихе, симпатичне, гарне, там є на що подивитися і до нього легко добиратися.
Про Перемишль я вже багато писала, тому зараз лише трохи слів та фотографій.

Перемишль

Якщо ти вже вкотре бував в Одесі, бачив всі основні пам’ятки і тобі хочеться чогось новенького, окрім звісно відпочинку на морі, це святе, то можна відправитися на пошуки одеських котів. Звісно ж мова не про живих вусатих, а про скульптури.

Одеські коти

Загалом Менщина багата на кургани, а ще тут знаходяться древні городища. Деякі з них дуже цікаві.
Особливо на мене велике враження справило городище неподалік Феськівки.

Древнє городище

Про село Стольне Менського району Чернігівської області вже писала, минулого року я туди їздила на велосипеді. Тоді описувала пам’ятки та архітектуру, а цього разу хочу розказати про людей.
Мова піде про гончара Олега Луцука та гармоніста Валентина Журавля, якого називають людиною оркестром. Чоловіки працюють в тандемі, створюючи незабутнє дійство.

Гончарна майстерня

В Кракові я була у 2008 році та й то лише один день. А що можна побачити в цьому чудовому місті за один день, звісно, що тільки саме основне і тільки в центральній частині.
Цього разу у мене було аж цілих два дні і я змогла відкрити для себе зовсім інший Краків. Про те трохи згодом.
А зараз про дворик Ягелонського університету, що є одним з найстаріших у Європі.

Університетський дворик

Ще з 2017 року мріяла піднятися на оглядовий майданчик на ратуші у Франику. Але, як на зло, то я там опинялася, коли він не працював, або вже був зачинений. Цього разу я навіть і не вносила ратушу у свої плани, але все склалося не так як гадалося, і ми таки встигли піднятися на оглядовий майданчик.

Види з ратуші

Здавалося, що під час минулорічної поїздки до Сум я вже все побачили, але не тут то було))))
Чергова поїздка разом з клубом «Мандрияки» приємно здивувала. Щоб побачити всю красу міста та почути цікаві історії потрібен непростий провідник і він у нас був — сам Владислав Івченко, книжками якого я зачитуюся і вважаю найкращим сучасним українським автором.

Прогулянка Сумами

Організовуючи поїздку на Менщину для клубу «Мандрияки», дізналася про менську приватну пекарню «ХлібОК». Пекарня відкрилася лише в цьому році, наприкінці квітня, випікають тут хліб за старовинними монастирськими рецептами, до того ж без використання всіляких домішок та консервантів, а також печиво та здобу.
На пекарні проводять майстер-класи по випіканню хлібо-булочних виробів, мене ця ініціатива дуже зацікавила.

майстер-клас

В Одесі була декілька разів, але востаннє вже дуже давно. І поки туди не збиралася. А тут страшенно захотілося на море, яке бачила 5 років тому. Плани вирватися на Балтійське та Середземне так і залишаються планами(((
Тому коли на початку травня я вирішила закинути всі справи і таки гайнути на 2 дні на море, особливо вибирати не довелося, найзручніше та найшвидше можна дістатися тільки до Одеси, до того ж там дешеве житло і ще є на що подивитися))))

Мурали Одеси