Міжрічинський парк – це фантастичне місце, де я побувала вже енну кількість разів, бувала я тут і восени, і взимку, і весною, і звісно ж влітку. І головне хочеться повертатися знову і знову. Заслуга в цьому, окрім природи, Андрія Сагайдака. Андрій дуже цікава та неповторна людина, його розповіді зачаровують, а ліс постає зовсім в іншому ракурсі, він немов відкрита книга, яку ти читаєш за допомогою Андрія.

Міжрічинський парк

Напевно, багато хто з вас чув про Менський зоопарк і навіть бував там. Можливо, він вам сподобався, можливо залишив післясмак провінційного звіринця. Знаю, зараз вже нікого не здивуєш зоопарками, їх багато: і контактних, і звичайних. Про сам зоопарк та свої враження я вже писала. А сьогодні хочу розповісти про унікальність цього місця та згадати людину, без якої зоопарку просто б не було.

Менський зоопарк

Коли життя проноситься в шаленому темпі і ти навіть не помічаєш, що за вікном осінь, організм потребує відпочинку, просить полишити все і насолодитися останніми теплими осінніми деньками.
Тому відкладаю всі справи і на тиждень вирушаю на Чернігівщину. Велосипед ще на ходу, тому вирішую поїхати подивитися на наслідки екологічної катастрофи неподалік села Нові Броди. Колись там був ставок, куди дідусь їздив ловити рибу, та й я сама частенько вирушала разом з ним зі своєю дитячою вудкою.

Катастрофа

Ще минулого літа у містечку Мена мою увагу привернули розмальовані стовпи. Знайти їх можна в центрі і по дорозі до парку Шевченка. Якщо придивитися уважно, то кожен стовп має різний малюнок, так це все квіти, але різні, жодного повтору.

Прогулянка Меною

Напевно, всі знають цю будівлю, або хоча б разок звертали на неї увагу проходячи поряд — це колишня клініка лікаря хірурга Маковського. Саме сюди колись привезли смертельно пораненого Столипіна.

Детальніше

Останнім часом Київ дуже змінився і, на жаль, не в кращу сторону. Пробки, машини, запарковані тротуари, понівечені схили, хаотична потворна забудова, зникнення старих будиночків та зелених зон.
Але ще все ж таки можна відшукати місця, де включивши уяву можна відчути дух стародавнього міста. Якщо сповільнити крок, сховати мобільний подалі, підняти погляд, роздивитися навкруги, зазирнути у дворики та підворітні, то можна ще побачити той старий добрий Київ, який ми поступово втрачаємо.

Київ

За два дні перебування у Кракові хотілося встигнути подивитися всі основні об’єкти і звісно ж трошки те, чого пересічний турист, що приїздить на день, не побачить.

Зоопарк

Минулого року в травні я відкрила для себе хребет Кукул. До нього легко добиратися, нескладний підйом і просто фантастичні види, що відкриваються звідти. Всі новачки в Карпатах ставлять собі за мету обов’язково побувати на Говерлі, але ж цікаво, як виглядає зі сторони найвища вершина країни. А з Кукулу можна насолодитися виглядом і Говерли, і Петросу.
Тому, коли мене попросили розробити пробний похід вихідного дня для клубу любителів подорожей «Мандряики», я одразу запропонувала цей варіант і отримала добро.

Про гори

Всі знають, що є речі на які можна дивитися вічність, такі як вогонь та вода. Я можу нескінченно довго дивитися на морську гладь, або хвилі. Народжена під водним знаком, я страшенно люблю море, притому зовсім не вмію плавати, але мене те не зупиняє.

Море

Одеса дуже цікаве місто, можна днями блукати її вуличками, роздивляючись будинки та двори. Колоритних двориків в Одесі збереглося ще чимало, я навіть зробила собі позначки на карті, хоча звісно ж двох днів для гуляння містом, пошуків котів та муралів, сидіння на березі моря зовсім мало для того, щоб роздивитися все.
Тому лише пару двориків вдалося побачити)

Дворики