Коли тиждень починається з поганих новин, а вночі тебе переслідують кошмари, то несподівана пропозиція змотатися на один день до Полтави стає просто маною небесною. Інтерсіті доїжджає до міста менше ніж за три години, що дуже зручно.
Один день у Полтаві
Готуючись до поїздки в Луцьк, натрапила на цікаву інформацію, про те, що окрім традиційних пам’яток варто побачити і сучасні об'єкти стріт-арту. Тому я зробила собі таку невеличку приміточку, якщо буде час, то пошукати луцькі мурали.
Далі
В стрічці новин пролітають фотографії з відпусток, хтось на морі, хтось в горах, хтось колесить Європою, а хтось досліджує замки України. І ти з сумом усвідомлюєш, що вже більша половина літа промайнула, як завжди так швидко і не помітно, як і все наше життя. А ти все мрієш про відпустку, і все її відтягуєш.
А тут за келихом пива говорили куди б можна було поїхати, згадали про Тернопіль. І вже за два дні на руках квитки до цього файного міста, в якому я ще не бувала. Спонтанність наше все. Якщо не виходить вирватися на тиждень кудись, то чого б не гайнути хоча б на два дні)))) І то нічого, що саме в ці дні в Тернополі гримів музичний фестиваль «Файне місто».
Файне місто
Минулої суботи в черговий раз відвідала Міжрічинський парк і звісно ж із клубом «Добре поїхали».
День в Міжрічинському парку
Минулих вихідних я знову відвідала Чернігів, цього разу з клубом «Добре поїхали». Ця поїздка була дещо нетиповою, бо учасники подорожі змогли побачити місто з різних ракурсів. Тобто окрім стандартного туристичного набору — Дитинець з його гарматами та церквами, Антонієві печери, дзвіниця Троїцького монастиря , ми ще прогулялися екостежкою ландшафтного парку «Ялівщина», про який мало хто знає, скуштували смачненних вареників, продегустували фірмові настоянки у «Вареничній» та побачили як же вариться крафтове пиво на пивоварні Bierwelle .
Про непопсову поїздку з «Добре поїхали»
Так вже в мене склалося, що спонтанні та сплановані в останню мить мандрівки, як правило, виявляються вдалими та цікавими. Так було і цього разу на Трійцю. Всі ж знають нашу залізницю і те, що квитки треба купувати заздалегідь, а тим паче ще й коли три дні вихідні та й на такий топовий напрямок, як Франик. А це 1,5 місяця і за цей час плани можуть змінитися, так і сталося.
Заліщики
Це був наш завершальний день в Карпатах і почався він просто божественно. Оскільки того дня деякі учасники вже від'їжджали, то встали раненько, що встигнути випити кави. Але не простої і не в будиночку, а в одному фантастичному місці, яке нам показала Таня, за що їй велика дяка)))
Детальніше
Ніч на Боревці видалася прекрасною, цього разу каремат нікуди не з'їжджав і мені навіть було тепло)))) Зате під ранок я прокинулася від якогось дивного потужного звуку, який роздавався десь вдалині, а потім наближався. Спросоння мені здалося, що це машини, а потім ловлю себе на думці, що які ж можуть бути машини, коли я на перевалі в горах на висоті більше тисячі метрів.
Перехідо до с. Гута
Ніч таки виявилася ще тою, від холоду я прокинулася досить рано, визирнула з намету, а там все та ж невтішна картина — холодно та туманно) Тож я загорнулася у спальник і заснула далі. Так почався третій день в Карпатах, як раз першого травня) Про перший та другий дні можна почитати за посиланнями.
До найвищої вершини Горган
