Дорога на Захід. Самчики

17.10.2020 · Путешествия · Комментариев нет

Про Самчики чула багато, але ніколи не бувала, а тут дорога проходиться повз, потрібно тільки завернути до центру селища, ну як же можна відмовитися.


Перше, що впадає в очі в містечку – це розмальовані будинки. Всі гарні, але в одному стилі, це вже потім я дізнаюся, що це Самчиківка. Ото ж не Петриківкою єдиною. З давніх часів хати в цьому регіоні розмальовували рослинними візерунками, що являлися оберегами. І саме Самчики виділялися своїми розписами. З часом ця традиція занепадає, відновлювати її почали лише в 60-тих роках.
Зараз же містечко радує око розписаними хатами, магазинами і це дійсно дуже гарно.

Але головна родзинка Самчиків – це палацо-парковий комплекс. На жаль, в мене було зовсім небагато часу на його огляд і я не потрапила всередину, а даремно. Адже інтер’єри палацу дуже гарні і найголовніше, вони збереглися. То ж не повторюйте моєї помилки і вирушайте в Самчики хоча б на півдня.
Тепер трошечки історії.
Землі навколо Старокостянтинова разом з Самчиками належали князю Острозькому. У XVIII столітті власником цих земель стає Януш Хоєцький, який у 1725 році будує собі тут резиденцію. До речі, той палац зберігся і до нині, проте він нічим особливим не відрізняється і я просто повз нього пройшла не звернувши увагу. Він – це той непримітний будиночок поряд з писанкою.

Від Хоєцьких у селищі ще збереглася церква Параскеви П'ятниці, збудована у 1771 році.

Наступним власником Самчиків стає Петро Чечель. Саме при ньому маєток набуває того вигляду, в якому ми зараз його можемо бачити – будується палац, флігелі, в’їздна брама, переобладнується парк.
От до палацу я і прямую.
Пам’ятник загиблим під час Другої Світової.

Зірочка)

Мікро ГЕС))) Як би це не звучало, але вона робоча і виглядає зовсім не іграшковою.

Трошки раніше в Житомирі я стояла на березі річки Тетерів, а тут вже насолоджуюся видами річки Случ.

Спочатку подумала – гусі, а потім пригледілася, таки лебеді, просто ще молоді)

На вході зустрічає старий млин, на фасаді можна прочитати дату 1904 рік.

А ось і палац, але це не парадний вхід, а так званий парковий фасад. З цього виходу одразу потрапляєш в парк, а по алейці прямісінько до річки Случ.

Палац збудовано у стилі пізнього класицизму за проектом польського архітектора Якуба Кубицького. Він дуже гарно оздоблений, роздивляюся деталі.

Читала, що палац в Самчиках один з найкраще збережених в Україні. Можливо це так, але на жаль, знадвору вигляд має не дуже. Хороший ремонт йому б не завадив, а то стає якось сумно, коли дивишся на ці дірки((((

Леви біля входу.

А я несуся далі. А ось і парадний фасад палацу з портиком та колонами.

Ці дві скульптури згори – богиня кохання Венера та богиня родючості Церера, а між ними герб Чечелів. Герб було знищено в радянські часи, а ми вже бачимо його відновлену версію.

Поряд фонтан. Знімала під таким кутом, бо біля нього як раз поралися робітники, розчищали доріжки.

Мчуся далі. Диво-писанка розписана Самчиківкою. До речі, саме вона їздила вулицями столиці на параді вишиванок у 2012 році.

Китайський будиночок-льодовня. В центрі льоху облаштовано таку собі морозильну камеру, до якої закидали лід, який бали на річці Случ.

Ця споруда мене притягує, щось в ній є цікаве)
Якщо придивитися до флюгель, то можна побачити рік — 1814

Трохи дверей)

В’їздна брама з флігелями

Ще одна брама

І звісно ж прогулялася трошки парком.

Сам парк було закладено ще Хоєцькими. Але збудований палац не дуже то і вписувався в старий парк. Тому у 1801 році його було переплановано, для цього запрошують відомого садівника Діонісія Мак-Клера. До 50-ти років парк зберігав свій первозданний вигляд. Пам'ятний знак відомому садівнику.

А потім за ініціативи Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції, яка тут розмістилася, було вирубану частину дерев.
Парк займає площу більше 18 гектар, тут проростає 200 видів дерев і кущів. Я роздивляюсь лише його невелику частинку, на більше просто не маю часу.
Катальпа

Сад в мурах, така собі теплиця відкритого типу. Був збудований на початку XVIII століття для рідкісних екзотичних рослин. Відродили його заново лише у 2010 році, зараз тут проростає порядку 60 видів рослин.

Мене ж найбільше вразила липова алея, це щось. Велич та могутність дерев вражає.

Фото на згадку і я маю рухатися далі.

Однозначно в Самчики я ще повернуся, хочу побувати всередині палацу та неспішно прогулятися алеями парку.
Але то буде згодом, бо на мене чекає наступне цікаве місце.

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.