Готуючись до поїздки в Луцьк, натрапила на цікаву інформацію, про те, що окрім традиційних пам’яток варто побачити і сучасні об'єкти стріт-арту. Тому я зробила собі таку невеличку приміточку, якщо буде час, то пошукати луцькі мурали.
Далі
В стрічці новин пролітають фотографії з відпусток, хтось на морі, хтось в горах, хтось колесить Європою, а хтось досліджує замки України. І ти з сумом усвідомлюєш, що вже більша половина літа промайнула, як завжди так швидко і не помітно, як і все наше життя. А ти все мрієш про відпустку, і все її відтягуєш.
А тут за келихом пива говорили куди б можна було поїхати, згадали про Тернопіль. І вже за два дні на руках квитки до цього файного міста, в якому я ще не бувала. Спонтанність наше все. Якщо не виходить вирватися на тиждень кудись, то чого б не гайнути хоча б на два дні)))) І то нічого, що саме в ці дні в Тернополі гримів музичний фестиваль «Файне місто».
Файне місто
Минулої суботи в черговий раз відвідала Міжрічинський парк і звісно ж із клубом «Добре поїхали».
День в Міжрічинському парку
Минулих вихідних я знову відвідала Чернігів, цього разу з клубом «Добре поїхали». Ця поїздка була дещо нетиповою, бо учасники подорожі змогли побачити місто з різних ракурсів. Тобто окрім стандартного туристичного набору — Дитинець з його гарматами та церквами, Антонієві печери, дзвіниця Троїцького монастиря , ми ще прогулялися екостежкою ландшафтного парку «Ялівщина», про який мало хто знає, скуштували смачненних вареників, продегустували фірмові настоянки у «Вареничній» та побачили як же вариться крафтове пиво на пивоварні Bierwelle .
Про непопсову поїздку з «Добре поїхали»
Так вже в мене склалося, що спонтанні та сплановані в останню мить мандрівки, як правило, виявляються вдалими та цікавими. Так було і цього разу на Трійцю. Всі ж знають нашу залізницю і те, що квитки треба купувати заздалегідь, а тим паче ще й коли три дні вихідні та й на такий топовий напрямок, як Франик. А це 1,5 місяця і за цей час плани можуть змінитися, так і сталося.
Заліщики
Це був наш завершальний день в Карпатах і почався він просто божественно. Оскільки того дня деякі учасники вже від'їжджали, то встали раненько, що встигнути випити кави. Але не простої і не в будиночку, а в одному фантастичному місці, яке нам показала Таня, за що їй велика дяка)))
Детальніше
Ніч на Боревці видалася прекрасною, цього разу каремат нікуди не з'їжджав і мені навіть було тепло)))) Зате під ранок я прокинулася від якогось дивного потужного звуку, який роздавався десь вдалині, а потім наближався. Спросоння мені здалося, що це машини, а потім ловлю себе на думці, що які ж можуть бути машини, коли я на перевалі в горах на висоті більше тисячі метрів.
Перехідо до с. Гута
Ніч таки виявилася ще тою, від холоду я прокинулася досить рано, визирнула з намету, а там все та ж невтішна картина — холодно та туманно) Тож я загорнулася у спальник і заснула далі. Так почався третій день в Карпатах, як раз першого травня) Про перший та другий дні можна почитати за посиланнями.
До найвищої вершини Горган
Про те, як я дісталася полонини Боярин тут.
Наступного дня прокинулися не надто рано, бо по-перше мали трохи відіспатися, а по-друге нас чекав досить таки недовгий перехід до Рущини, якихось 5 км.
До полонина Рущина
