Передостання зупинка на моєю шляху до кінцевої мети – місто Бучач. Знову ж таки про це місто тільки чула, ніколи до цього мене не заносило в ці краї.

Дощовий Бучач

Дано хотіла побувати в Гусинцях, подивитися на затоплену церкву, хоча зараз вже ця назва зовсім не актуально, бо святиню відремонтували, а острів підняли і тепер вона є діючою. Хоча, як на мене, то в затопленій було більше шарму, але зараз мова не про те.

Поїздка в Гусинці

Дорогою до Гусинців ми проїжджали села Старе та Сошників. Обидва з них порадували дуже гарними розмальованими зупинками. На зворотному шляху ми навіть зупинялися біля кожної, щоб роздивитися та сфотографувати, щоправда останню знімали вже з вікна)))

Малюнки на зупинках

Про Чортків я знала по світлинах ратуші та костелу. І от нарешті я тут і зможу побачити місто на власні очі.

Чортків

Наступна зупинка в селі Чагарі. Тут немає нічого особливого, окрім трьох цікавих скульптур.
Одна з них стоїть на в’їзді у село, інша на виїзді, а ще одна прикрашає фонтан. Останню мені, на жаль, не вдалося сфотографувати.

Чарагі

Наступним цікавим місцем на шляху був Гусятин.

Далі

Мій шлях на Захід триває, наступна зупинка в селі Івахнівці.
Архітектурних пам’яток в селі немає, але тут є дещо інше. Адже саме через село проходить Товтський кряж і знаходяться так звані Івахновецькі гори.

Івахновецькі гори

Наступна зупинка в Старокостянтинові. Я вже дуже давно хотіла тут побувати. Ще в далекі студентські роки я познайомилася з хлопцем, який був звідти родом, а ще в нас були однакові прізвища. Саме після його розповідей, десь в моїй підсвідомості з'явилася думка, що я маю там неодмінно побувати, адже, як я казала жартома, в тому містечку живуть наші родичі))))
І от нарешті задумане здійснюється)

Прогулянка по Старокостянтинову

Про Самчики чула багато, але ніколи не бувала, а тут дорога проходиться повз, потрібно тільки завернути до центру селища, ну як же можна відмовитися.

Самчики

Карантин вніс свої корективи в життя кожного з нас. Місяці 4 вже нікуди толком і не вибиралася. Але ж душа бажає пригод та чогось гарного, тому, як тільки підвертається нагода, намагаєшся використати її на повну. Велика подорож за останній час довжиною десь в 700 км. Автівка мчить мене на Захід. Дорогою стільки всього цікавого, що вирішую подивитися ті містечка, в які точно не приїду спеціально, найближчим часом так точно.

Далі