Менський зоопарк

06.11.2019 · Путешествия · Комментариев нет

Напевно, багато хто з вас чув про Менський зоопарк і навіть бував там. Можливо, він вам сподобався, можливо залишив післясмак провінційного звіринця. Знаю, зараз вже нікого не здивуєш зоопарками, їх багато: і контактних, і звичайних. Про сам зоопарк та свої враження я вже писала. А сьогодні хочу розповісти про унікальність цього місця та згадати людину, без якої зоопарку просто б не було.


Менський є єдиним зоопарком в Україні, а колись і в СРСР, що має статус загальнодержавного і в той же час знаходиться в райцентрі.
Офіційною датою його заснування вважається 1977 рік, але з’явився він трохи раніше, як домашній зоопарк. Людиною, завдяки якій Мена і зараз славиться своїм зоопарком не лише в області а й в Украні, був місцевий міліціонер Геннадій Полосьмак.
Він виріс в селі Дягова і ще з дитинства відзначався допитливістю та любов’ю до тварин.
Хлопчик виріс, став потім міліціонером, одружився, перебрався до Мени. Одного дня до рук Геннадія потрапили двоє маленьких вовченят, яких везли здавати на хутро. От з них все і почалося, з Джека та Пальми.
Потім були лисеняти, орел, дика свинка Зірочка, лелека, єнотовидна собака. Поступово кількість мешканців домашнього зоопарку перевалила за цифру 60.

Не всім сусідам подобалося таке поряд з власною домівкою, були скарги і не відомо чим би це все закінчилося, але  за ініціативи тогочасного секретаря райкому партії Павла Сича, Геннадію виділяють ділянку землі в центрі Мени під зоопарк.
Почалася грандіозна робота по благоустрою території, Геннадій навіть переїжджає жити до зоопарку, щоб більше уваги приділяти роботі. Спочатку все робилося на добровільних засадах, а точніше трималося на любові до тварин. А Геннадій їх любив і дуже відповідально ставився до їхнього утримання, він вважав, що тваринам повинно бути так добре, щоб вони не відчували того, що живуть у неволі.

Геннадій працював разом з дружиною Таїсією, тут серед тварин росли його діти
Тераріум, вольєри, будинок для птахів, гірка для диких гірських копитних – це все створене ще руками Геннадія, тому не дивуйтеся, що воно, можливо, не сучасне.

Колгосп подарував Полосьмаку списану полуторку, на якій ще у війну возили снаряди, і саме на ній Геннадій мотався по всьому союзу у пошуках нових звірів.
Може уявити  як важко було в ті часи привезти верблюдів з Херсонської області, з Харкова тигра, з Прибалтики тигрицю, і це все полуторкою. Доводилося подорожувати і літаками, але часто у багажному відсіку разом з тваринами.
А уявіть як то везти з Москви у Мену москвичем рожевих фламінго, які не вміщалися в автівку, тому довелося запакувати птахів у звичайні жіночі колготки.
Жив у Мені і ведмідь алкоголік, якого таки вилікували і навіть знайшли йому пару. Зараз тут мешкає 6 ведмедів.

Про дитячі роки Геннадія та історію створення зоопарку можна прочитати в дитячій книзі Богдана Чалого «Мамонти в яблуневих джунглях».

А зараз, коли ви самостійно відвідаєте зоопарк, то ніщо, бодай напис не нагадає вам про Геннадія Полосьмака, який вклав в це місце все своє здоров’я та сили.
В 2000 році Геннадій передав зоопарк новому директору. Чому так, що його спонукало віддати дітище всього свого життя? На те, напевно, були причини, але які, можна лише здогадуватися.
Геннадій Полосьмак помер у 2011 році, йому було лише 63 роки.
Минулого року виникла ідея присвоїти зоопарку ім’я його засновника, але дирекція це рішення не підтримала. Адже за словами нинішньої його директорки Зінаїди Максименко «Зоопарк – це зоопарк. А назва чиїмось іменем не звучить». І тут більше нічого додати…
Тож, якщо ви будете відвідувати Менський зоопарк, згадайте історію його створення та Геннадія Полосьмака, без якого не було б цього дива у центрі районного містечка.

І на останок, знайшла в мережі фото Геннадія, щоб ви знали як виглядала ця легендарна людина.

І невеликий фільм про Менський зоопарк та його засновника


Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.