Краківські кургани
Продовжу свою розповідь про Краків, цього разу про кургани. Їх у Кракові чотири – Кракуса, Пілсудського, Костюшко та Ванди. Вхід на останній — платний, 24 злотих, на інші безкоштовний.
Збираючись до Кракова я хотіла побувати хоча б на одному з курганів, а вийшло побачити та піднятися аж на два.
На кургани потрапили вже на другий день, але Кракуса ми побачили на день раніше з башти Вавеля.
Оскільки жили в хостелі неподалік вокзалу, у нас під боком їздив трамвайчик, саме той, який прямував в сторону кургану Кракуса.
Від зупинки йти зовсім недовго, оминути кладовище і трошки піднятися стежкою на гору.
І ось перший погляд на курган.
Курган Кракуса, або Крака – це штучний пагорб висотою 16 метрів, знаходиться він на вершині гори Святого Бенедикта, висота якої 203 метра.
Коли та для чого було насипано курган Крака достеменно невідомо, але його пов’язують з іменем засновника міста Кракова князем Краком. Припускають, що це стародавнє місце поховання.
Зараз навколо кургану зона відпочинку, куди люблять приходити поляки. А ще, з власного спостереження встановила, що кургани полюбляють місцеві бігуни. Адже є доріжки і хороший набір висоти))))
А ми піднімаємося отакою стежиною, що плавно в’ється навкруги кургану та виводить на саму його вершину.
Тут вітряно, але звідси дуже добре видно центральну частину міста. Тому вирішуємо трохи посидіти та насолодитися видами, а заодно поснідати))))
Вавель
Маріацький костел та Ратуша
Панорама старого міста
Промислова частина міста
Вапняний кар’єр. У 1873 році краківський підприємець Бернард Лібан створив підприємство, яке займалося видобутком вапна.
У роки другої Світової німці створюють на цьому місці кримінально-трудовий табір.
На момент ліквідації табору всіх полонених, що не встигли втекти, було розстріляно та поховано тут же. У 1948 році поряд було встановлено пам’ятник.
В 1993 році сюди зі знімальною групою навідувався Спілберг, робили кадри для фільму «Список Шиндлера».
Наразі внизу кар’єр заболочений, башти в аварійному стані, а місцину, незважаючи на її моторошну історію, полюбляє молодь для пияток та проведення вечірок. Ми туди не навідувалися, як завжди часу було обмаль, тому насолодившись видами рушаємо вниз. А тим часом Старе місто потонуло в сірих хмарах, а ми поспішили далі, до наступного кургану, поки і до нас не прийшов дощ.
Курган Костюшко вирішили оминути, так, він ефектніший та більш популярний, але вхід на нього платний.
Курган Костюшко – штучний пагорб, який збудували добровольці протягом 1820—1823 років на честь Тадеуша Костюшка. В 1854 році навколо кургану австрійські війська будують фортифікаційну споруду. Під час німецької окупації останні хотіли навіть знести курган, оскільки він був своєрідним символом польської незалежності.
В 1997 році курган дуже сильно постраждав від зливи, після чого було створено організацію, яка й зайнялася відновленням пагорбу, відкрили його для відвідувачів у 2002 році, з того часу вхід на нього платний.
Розмальований паркан.
Вид на курган Крака
Костел Святого Йозефа
Тут трохи поблукали, шукали як краще добратися до Вольського лісу. В результаті пройшлися пішки, потім сіли на автобус, який довіз нас до Краківського лугу та Національного музею.
Краківський луг – це щось незвичайне. От уявіть собі посеред міста чисте поле, де народ бігає, їздить на велосипеді, а по доріжкам навколо на роликах. Важко уявити правда? У нас так таке точно неможливе.
А тим часом під’їжджає наш автобус №134 і ми рушає до зоопарку. А раз ми опинилися під самісіньким входом до зоопарку, то гріх не зайти)))) Про враження від зоопарку читайте в цьому пості.
Вольський ліс теж цікаве місце, його територією прокладено чимало маршрутів, всі вони марковані та розчищені.
Ми б залюбки обійшли їх усі, але, на жаль, часу до вечора було вже не так багато, тому ми рушили по тому, що вів до кургану Пілсудського.
Скрізь на маршруті є лавки та урни для сміття, гуляти одне задоволення.
Курган виринув перед нашими очима зовсім несподівано.
Трохи історії, курган Пілсудського є наймолодшим серед 2 вже згадуваних мною. Його збудували у 1934—1937 роках на вершині самого високого краківського пагорба Совинець, висота якого сягає 358 метрів.
Тут вже на гору ведуть кам’яні доріжки, які також полюбляють бігуни))))
Територія навколо чиста та охайна, то тут, то там відпочивають поляки. Одна жіночка піднялася на гору з дитячим візочком та собакою))))
Звідси видно злітні смуги аеропорту та літаки. А навкруги все зелене)
Вдалині курган Костюшко, якось ми і на нього піднімемося)
Є у Кракові ще один курган – Ванди, дочки князя Крака.
Тим часом сонечко починає знижуватися і ми спускаємося. Часу трохи є, тому до дороги вирішуємо повернутися стежкою, що веде повз Паненські скелі.
Рельєф місцевості чимось нагадує Капрати, ми то деремося вгору, то спускаємося вниз. А ось і скелі, чим не Довбуша))))
Далі ми виходимо на дорогу до зупинки, що називається Баба Яга) На цьому все, можна перевести подих та почекати свій автобус, який приїздить точно по розкладу.
