Після подорожі до Вроцлава захотілося спробувати перетнути кордон потягом. Оскільки варіантів не так багато, було вирішено на день Конституції податися до Перемишля. Маючи в запасі неповні чотири дні, я запланувала відвідати шість міст. Але потім детально вивчивши інформацію про кожне з них, в останню мить відмовилася від Красічина.

Переворськ

Наступного дня я подалася до Стольного. Взагалі до села можна потрапити гарною асфальтованою дорогою з траси Чернігів-Гремяч. Але, якщо чесно, я побоялася їхати трасою, бо вона вузька, узбіч немає, місцями ще й зарослі кленів утворюють тунель, а потік машин хороший, і тим паче фур.

Про Стольне

Спробувавши на травневих велосипедний формат подорожей, я вирішила продовжити. Звісно, що зі своїм коліном та на такому велосипеді кілометрів 50 я не осилю, а так до 20 можна спробувати. Вивчивши мапу, знайшла ще декілька сіл, які знаходяться на відстані досяжності від Волосківців.

Поїздка до Дягови

Тієї ночі в горах я спала як убита, тобто не прокидалася, не глипала на годинник, чекаючи світанку, і на диво зовсім не замерзла,чим завдячую ще одному каремату та намету Terra Incognita)))) Взагалі я страшенна мерзлячка і в якому б наметі не спала, завжди було холодно, а от цього разу ні))).

День другий

Мені вже давно хотілося ще раз побувати на Мармаросах та піднятися на Попа Івана, а особливо в той час, коли зелені схили вкриваються цвітом родендронів.

Перший день походу

От і промайнув ще один Книжковий Арсенал. Як завжди було багато несподіваних зустрічей, цікавих заходів, нових відкриттів і звісно ж багацько прекрасних книжок, від шаленої кількості яких просто розбігалися очі, хотілося все))))
Нижче така собі розповідь у фотографія про те, що мені вдалося побачити через об'єктив своєї камері на Арсеналі)))

Таким я побачила Книжковий Арсенал

Це вже останній пост, присвячений цьогорічному Книжковому Арсеналу, і він про мого улюбленого поета — Артема Полежаку.

Читати далі

Ох, же та ніч була холодною. І що саме цікаве навіть підйом не зігрів, бо сонячні промені майже не потрапляли на галявину.

Трохи Ворохти

Вночі дощ вщух і вітер послабшав, тож обійшлося без пригод. Але я все одно змерзла, це вже традиція))) Саме цікаве, що найтеплішою ніччю із всіх моїх проведених в походах, була ота на Бребенескулі, коли нас всю ніч заливало дощем, а рюкзак та капці плавали в тамбурі в гігантській калюжі)))))

Другий день походу

І хоч травневі вихідні пройшли непогано — я нарешті спромоглася об’їхати на велосипеді декілька сіл Менщини, подивитися дерев’яні храми, все одно мені не вистачало гір. І тому повернувшись додому я почала обдумувати варіанти поїздки у Карпати.

Перший день подорожі