Вроцлав. Зала Століття
Виснажені майже п’ятигодинним забігом по зоопарку, ми нарешті виходимо на вулицю, де погода остаточно псується, небо затягує хмарами і знову починає накрапати дощ. Але у нас в планах ще зайти глянути на Залу Століття, що височить акурат навпроти зоопарку через дорогу.
На ту сторону ведуть два сірі бетонні містки-переходи.
І ось вона Зала Століття або як її зараз називають поляки Hala Ludowa (Народна зала) — унікальна споруда, яку у 2006 році внесли до списку ЮНЕСКО.
На початку ХХ століття Вроцлав розвивався, тут проходила велика кількість різних міжнародних зустрічей та переговорів. А тому виникла нагальна потреба у багатофункціональному приміщенні, у якому можна було б проводити різні заходи на високому рівні. У 1907 році місцева влада вирішила відсвяткувати соту річницю Битви Народів під Лейпцигом, у якій було розбито армію Наполеона, величезною Виставкою Століття.
Під будівництво було виділено ділянку землі навпроти зоопарку, на якій раніше знаходилася траса для кінних змагань. Було проведено конкурс на найкращий проект і перемогу отримав тогочасний головний архітектор міста Макс Берґер, обійшовши сорок трьох конкурентів.
Будівництво тривало протягом 1911—1912, це досить таки короткий час для таких масштабних робіт, до того ж будівництво завершили на 1,5 місяці раніше запланованого терміну. На той час споруда мала найширше у світі залізобетонне перекриття, а до того ж стала свого роду інновацією у архітектурних та будівельних рішеннях. До того ж Зала Століття стала взірцем для будівництва більш пізніх споруд з бетону та заліза.
Будівля справді грандіозна і велична, проходимо повз, там як раз проходив якийсь захід, бо територією носилася купа молоді з бейджами.
Щоб ви розуміли масштаби — головна зала має площу 14 тис. метрів квадратних, висоту – 42 і вміщує 10 тисяч осіб.
За всю історію споруди, хто тільки не побував у її стінах. Свого часу тут виступав Гітлер. У післявоєнні роки було навіть знайдено свастику під куполом, яку ж звісно демонтували. У воєнні роки будівля майже не постраждала, єдине, що пошкодили це орган, який було тут встановлено.Також тут побували Папа римський Іван Павло ІІ, Пабло Пікассо та Михайло Шолохов.
Читала, що зараз тут проходить постійно діюча виставка «Стародавній Львів» — панорама Львова ХVIII століття. Але ми не перевіряли так це чи ні.
Трохи осторонь увагу привертає симпатична будівля з куполами — це так званий павільйон з чотирма куполами, що разом із Залою Століття формує єдиний архітектурний комплекс.
А це Іґліца — металева конструкція висотою чи то 96 метрів, чи то 106, зустріла різні дані, була встановлена у 1948 році на честь проведення перших повоєнних виставок. Цікавий такий об’єкт і дуже високий)))
За Залою в теплу пору року працює фонтан, але не в березні)))) Фонтан вважається одним з найбільших в Європі, відкрили його у 2009 році до двадцятої річниці перших вільних виборів у Польщі після війни. Площа фонтану сягає один гектар, б'є триста струменів, а підсвічує це все 800 лампочок. Словом має бути красиво))))
І найгарніший об’єкт, ну це для мене звісно, — колонада, що напівколом оточує фонтан або ж пергола. Пергола являлася частиною виставкового комплексу, у який майстерно вписали збудовану трохи осторонь Залу Століття.
Кажучи по простому пергола — це конструкція, обвита в'юнкими рослинами, які дають тінь і захищають прохід або ж терасу. Вона складається із 750 колон і має довжину — 640 метрів.
Райське місто для фотосесій, а особливо влітку та восени. Нам же так не пощастило))))
До того ж там де дах був сильно обплетений було досить таки темно, а від того похмуро. Але я все одно прохожу колонадою по колу.
За парканом видно Японський сад, але в цю пору року він не працює, а тому все зачинено. До речі, закладений він був у 1913 році і тоді був родзинкою Виставки Століття.Він і досі є окрасою Щітницького парку. Словом треба повертатися сюди у теплу пору року)))
Дощ посилюється, а тому зробивши коло пошани, рушаємо до трамвайної зупинки. Тут все чітко, в строго вказаний час на табло, під’їхав наш номер і ми рушили до центру, де ще гуляли під дощем.