Вечірній Бельведер

Щоб насолодитися всією красотою Відня, сюди варто їхати весною або влітку, ну можливо ще восени. Головне тільки в той час, коли ще не так рано темнішає і день не такий короткий. Адже місто велике і головне багате на різноманітні пам’ятки та величні споруди, які зовсім по-іншому виглядають при денному світлі і в вечірніх сутінках.
Та й в темноті важко роздивитися всю красоту тих чи інших будівель.
Сьогодні розповім про Бельведер — дуже гарний палацовий комплекс. Якщо будете у Відні, то навідайтеся туди обов’язково, навіть якщо не підете до музеїв, то хоч погуляєте французьким парком.


Бельведер було збудовано у 1721—1723 роках за проектом архітектора Лукса фон Гілдебрандта, як літню заміську резиденцію для принца Євгенія Савойського.
Цікаво, що палацовий комплекс зберігся до нашого часу майже в первинному вигляді.
Комплекс складається з двох палаців — верхнього та нижнього, які з’єднує парк.
В палацах зараз працюються музей бароко та картинна галерея. За бажанням можна потрапити всередину, але нас, якщо чесно, трохи кусала вартість квитків, щось порядку 20 євро. Тому наша ціль полягала в тому, щоб просто подивитися на Бельведер.
Ми точно не знали, як працює комплекс, але прочитали, що на його території відбувається різдвяний ярмарок, тому вирішили і базар відвідати, і заодно подивитися, що воно таке за Бельведер.
Звісно ж вибралися вже після 18.00 і звичайно ж без пригод не обійшлося.
Вхід на територію ми теж знайшли не одразу, довелося йти вулицею принца Ойнгенн-штрассе.
Верхній Бельведер з озером.

Скляні новобудови

Палац з іншого боку

Тут хоч і темно, але видно, що він дуже гарний.
В далині Нижній Бельведер, але через погане освітлення щось сфотографувати не вдається.
І чудовий парк з фонтанами, скульптурами і підстриженими кущами.

Думаю, тут дуже гарно влітку, хоча напевно і жаркувато, адже дерев майже немає, ну правильно вони не мали закривати вид на палац та місто.
Вдалині на горизонті видно місто.
В парку багато скульптур та непрацюючих фонтанів. Тут тихо і затишно, людей майже не має, лише пізні бігуни, а що, я б сама бігала залюбки в такому місті.
П’ємо гарячий чай і вирішуємо спускатися до низу, сподіваємося, що там має бути ще один вихід.
Але виходу ми не знайшли, всі хвіртки були зачинені((( Ще одна пара стривожено ходила під парканом, шукаючи рятівну шпарину.
Назад рушати не хотілося, до того ж ставало прохолодно.
І тут диво, двері нижнього Бельведеру відкрив охоронець і сказав, що можна вийти через палац.
Так ми раптово потрапили в середину Бельведера, де погляд привернули розписані стіни та стеля))))
Трохи погрівшись, ми, як цивілізовані люди вийшли на вулицю))))
От воно як гуляти в сутінках по незнайомих місцях))))
А Бельведер дуже гарний, сюди варто повернутися в теплу пору року.
Наступного разу про те, як ми шукали творіння Хундервассера.