Сухолуччя

Давно хотіла побувати у Сухолуччі, але все ніяк не складалося, то часу не було, то транспорту, а свої ходом туди якось не хотілося пертися.

І от як раз на Католицьке Різдво з’явилася нагода разом з туристичним клубом «Добре поїхали» відвідати ще одну резиденцію Януковича.
Погода 25 грудня була ще та, по-перше похолодало, а по-друге засипало снігом.
І от ми на місці, наразі територією маєтку опікується ГО «Межигір’я». Вхідний квиток коштує 50 грн., приїхати може кожен охочий.

Раніше на цю територія просто так потрапити було неможливо, ще на під’їзді стояли шлагбауми та КП, хоча насправді місцевість була облюбована партійною елітою ще при Союзі, так що наші політики не придумали нічого нового.
Зараз є плани на цих територіях облаштувати Національний парк, але вже декілька років поспіль справа так і не зрушає з місця, напевно, щось не хочуть чиновники та вищі світу цього втрачати ласий шматок земель.
Ото ж ми долаємо перший паркан. Попереду ще один, більший та вищий. Але саме в оцій буферній зоні зараз можна побачити тварин.

Першими на обрії вигулькують коні. Вони гарні, але і дуже нахабні, будьте обережні, бо помітивши у вас у руках щось смачненьке можуть і відняти.

Родина волів (українська сіра степова)

Символ 2019 року

А от з оленями нам не пощастило, вони до людей не підходили. Бачили їх лише здалеку, коли вони неслися на шаленій швидкості.
Ще один паркан. Озеро і будинок рибака

Будинок чи точніше ще одна хонка, щоправда дещо менша.

І звісно ж куди без церкви, гріхи ж треба замолювати))))

А ми йдемо всередину. Насправді нічого особливого у будинку не залишилося, як я розумію, все що було звідси тупо сперли, бо не Яник же його вивозив. Отже вже самі роздеребанили після його втечі. Стіл, який через розміри ніхто не зміг зрушити, тому він і досі тут стоїть.

На другому поверсі залишився диван.

Біля басейну сауна та якесь джакузі. Вид з балкону

Виходжу роздивлятися територію. Від води дує холодний вітер, тому довго на причалі не затримуюся.

Ще один будинок

Стороннім вхід заборонено

Вид на Київське море

Хтось снігову бабу зліпив))))

Тут, напевно, гарно влітку, багато зелені та дерев.

Птахи.

Будинок рибалки

Місток на протилежний берег

Робимо привал та перекус
Я йду пити чай на берег озера, милуюся  гусями та качками і гріюся на сонечку. Таки розпогодилося))))

Рушаємо назад. По дорозі ще робимо одну зупинку біля мисливського будинку Януковича, він теж порожній не стоїть, але нас пустили на територію. Тут теж є причал, альтанки.

Ковка з мисливськими елементами

Поки всі штурмують 75-ти метрову вежу я гуляю територією.

Такий екстрим точно не для мене, хоча згодна, що види звідти відкривають просто фантастичні.
Спільне фото.

І дорога на Київ. Якщо цілий день я блукала пухнастим снігом, то столиця зустріла мене жижею під ногами. І ті 10 хвилин, що я чекала автобуса видалися мені найдовшими та найхолоднішими за весь день.
То ж до Сухолуччя можна їхати, там є де погуляти та що подивитися, до того ж можна потім ще зробити зупинку на Київському морі в якомусь тихому затишному містечку.