Суми. Дубль два

13.08.2019 · Путешествия · Комментариев нет

Здавалося, що під час минулорічної поїздки до Сум я вже все побачили, але не тут то було))))
Чергова поїздка разом з клубом «Мандрияки» приємно здивувала. Щоб побачити всю красу міста та почути цікаві історії потрібен непростий провідник і він у нас був — сам Владислав Івченко, книжками якого я зачитуюся і вважаю найкращим сучасним українським автором.


Владислав зустрічає нас прямо на вокзалі о 6.30 і ми вирушаємо до району Лука, де в дитинстві мешкав Івченко, а тому його розповіді дуже живі і цікаві. Ми дізнаємося про перший двоповерховий будинок на Луці, на який ходило дивитися все місцеве населення, та про те, звідки полюбляв кататися на санчатах відомий письменник.

Чехов пов’язаний з Сумами, тут він відпочивав, згадував Луку у своїх віршах, у місті є музей та пам’ятник. А тому у нас такий собі ранковий рейд по Чеховським місцям.
Першим ділом ми йдемо на кладовище…, ні все нормально, відвідуємо поховання брата Антона Павловича.

А заодно роздивляємося цікаві пам’ятники. От як, наприклад, на могилах циган, є тут і відголоски дев’яностих.

Колись в Сумах діяв цукровий завод, взуттєва фабрика, тепер ці будівлі стоять руїнами.

Музей-садиба Чехова, звісно ще зачинений.

Через дорогу знаходяться руїни маєтку купців Линтварьових, саме до них приїздив у гості Чехов.

А ми за Владиславом деремося на Панську гору, де раніше знаходилося городище.

Звідти відкриваються чудові види на місто і видно наскільки Суми зелене місто.

На березі Псла, вода класна, але купатися чомусь ніхто не наважується, тому просто перепочиваємо та мочимо ноги.

Церква різдва Іоана Предтечі на Луці

А далі рушаємо до центру вулицею Троїцькою. Про цікавинки на ній можна почитати тут.
Мій улюблений красень — Троїцький собор.

Парк «Казка» обзавівся новим фонтаном, через який класно проходити)

Кіт в чоботях.

Далі гуляємо центром, фотографуємося біля цукру-рафінаду, насолоджуємося фонтаном Садко.

До речі отака класна штука з’явилася поруч, для фотографій саме те))))

За прогнозом обіцяли, що ймовірність дощу 60%, і таки справді небо починає потроху затягувати, а ми йдемо далі парком ім. Кожедуба. З колесом огляду і цього разу не склалося, напевно треба втретє приїздити)))))
Ще одне моє улюблене місце – Хіросіма))))

Вид на місто

Біля Альоші нас застає дощ, тут наша компанія трохи рідшає і вже на Петропавлівське кладовище шукати склеп-піраміду вирушаємо не повним складом. Під дощем бродимо кладовищем, слухаємо розповіді Івченка про Лікійську стежку, і вже уявляємо себе посеред саду апельсинів))))

Меморіал загиблим на російсько-українській війні, вже доробили, минулого року роботи тільки велися.

На цьому все, ми дякуємо Владиславу, який провів з нами цілих 7 годин, відкрив для кожного з нас місто Суми і закохав в нього. Далі ми штурмували магазин горілчаного заводу Горобина, купуючи бальзам Суми. Цього разу я на пробу взяла ще й горобинову настойку, спробуємо))))
А далі ми відпочивали та обідали, а на вулиці йшов дощ, але він нам вже не заважав.
Після тривалого та ситного обіду, коли ми вийшли на вулицю, там вже світило сонечко і ми продовжили гуляти містом.
Малюки-ласуни))))

Трохи стріт-арту

Ми звісно ж йдемо на Псел, на наше місце навпроти маєтку Харитоненків. Але виявилося, що рівень води у Пслі значно впав, а тому не було тої красоти, але ми все одно ще довго сиділи на кладці та ділилися враженнями.

Робимо невеликий крюк і ми знову у парку «Казка», але до потягу ще довго, тому заходимо в найближче кафе попити чаю і зависаємо там, випивши аж 4 чайники чаю)))))

А далі була піша прогулянка до вокзалу, очікування потягу та нічна поїздка до Києва.
Суми чарівні і я дякую всім, хто склав мені компанію в цій подорожі і звісно ж улюбленому автору. На цьому все.

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.