Різдвяний Відень

06.01.2019 · Подорожі · Комментариев нет

Побачити різдвяний Відень я планувала ще минулого року, щоправда тоді я мала пробути там всього лише день, основним пунктом призначення мав стати Зальцбург, але  не склалося. І от цього року напередодні Різдва я таки відправляюся до Відня.


Початок місяця виявився дуже напруженим, часу на підготовку катастрофічно не вистачало, дочитувала все буквально в останній день.
Звісно, що основним завданням було побачити святкове місто, його різдвяні ярмарки та прикрашені вулиці і звісно ж не забути про основні пам’ятки Відня.
Ото ж за чотири дні в місті ми встигли побувати майже на всіх основних різдвяних майданчиках, поласувати глінтвейном та пуншем і знайти найдешевше місце зі смаженими каштанами.
У Відні на кожній великій площі, біля палаців, ратуш, костелів працюють різдвяні ярмарки, якісь більші, якісь менші, але пунш та глінтвейн є скрізь, так як і різні смаколики – штруделі, пончики, смажена картопля, каштани, імбирні пряники, різні шоколадні цукерки. Пуншів пропонують декілька варіантів, а от глінтвейн один, пробували і те і інше. Як результат зупинилися на глінтвейні.
А от різних смажених та жирних страв тут немає, нічого не смажать на мангалах і ніякого тобі диму стовпом, як у нас на Софіївській.
Місцеві в основному збираються поспілкуватися та випити чогось гарячого. Тому як правило площі заповнюються юрбами людей з горнятками.
Ще мені сподобалося, що глінтвейн чи пунш вам наливають не в паперовий стаканчик, а гарне керамічне горнятко за яке беруть 4 євро завдатку, зігріваючий напій коштує стільки ж. Випивши ви можете повернути горнятко і вам з посмішкою повернуть ваші гроші назад. Цікаво, що на кожному майданчику свої горнятка. Тому пройшовшись по всіх, можна зібрати цікаву колекцію святкових кружок.
До речі, це нормально зустріти місцевих з горнятками в метро чи на вулиці, вони або йдуть з ярмарку, або тільки на нього. Адже ви можете прийти на будь-який ярмарок зі своїм горнятком і вам без проблем наллють в нього глінтвейну чи пуншу і ніхто вам нічого не скаже.
Найгарніші та найцікавіші, як на мене, були біля ратуші – у формі сердечка та різдвяного чобітка. По такому ми і привезли в Україну в якості сувеніру))))

Тепер трохи про ярмарки на яких побували.
Перша, що нам зустрілася і до того ж сподобалася, і куди ми навідувалися кожного дня, була ярмарка на Карлплац, біля собору святого Карла або ж Карлскірхе.

Тут панувала якась приємна, затишна та святкова атмосфера, а певної величі додавав сам собор. Він мене дійсно дуже вразив, хоча якщо придивитися, то в самому храмі немає нічого такого особливого, окрім двох різьблених колон, що чимось нагадують мінарети. Дуже гарна споруда, я довго стояла і милувалася ним, особливо у світлі гірлянд.

Поряд купа ялинок та міні зоопарк з живими символами року))))

До речі ялинки у Відні продають тільки живі, дуже багато базарів з зеленими деревами і вони всі дуже гарні, немає жовтих чи лисих.

Саме на Карлплац ми знайшли найдешевші каштани (мароні) у місті — 11 штук на 3 євро. Таємне містечко знаходиться біля підземного переходу та входу в метро.
А от глінтвейн тут був найдорожчий по 4,5 євро.
Найгарнішим та найбільш прикрашеним був майданчик біля Ратуші. Тут все мерехтіло та світилося, було де прогулятися та сфотографуватися, а ще тут працював каток, але не просто майданчик, під каток традиційно заливають доріжки парку, що дуже цікаво.

Саме оця чудова кружка приїхала в Україну зі мною, тепер буду чаювати та створювати собі святковий настрій.

У музейному кварталі як правило збирається молодь.

Площа Святої Терези теж радувала око прикрасами, напоями та сувенірами. Так виходило, що ми кожного вечора проходили тут по дорозі до костелу.

Працював ярмарок і на площі Святого Михайла.

Святковий пасаж

Дійшли ми і до ярмарки на території Бельведеру, щоправда то вже було ввечері. Але там більше уваги приділили самому саду між верхнім та нижнім палацами, про те окремо, бо без пригод звісно ж не обійшлося))))

Шербрун залишили на останок. Були також ввечері, з собою прихопили свій власний глінтвейн у термосі, який варили цілих півгодини на електроплиті у хостелі))))

Територія Шербруна закрита для відвідувачів, ярмарок розмістився на майданчику біля палацу.

Місце гарне, ми довго ходили роздивлялися сувеніри та різні смачні речі. Приємно, що ніхто до тебе не чіпляється, щоб купував, всі усміхнені та доброзичливі і твоє незнання німецької не стає на заваді для порозуміння.

А потім того вечора пішов сніг, це було немов у казці))))) Святковий настрій просто літав у повітрі і ти намагався увібрати його в себе якомога більше))))

Ярмарка біля собору Святого Стефана

Але найулюбленішим нашим місцем за ці дні став невеличкий ярмарок на вулиці Маріяхільфер штрасе біля костелу Марії.

Саме він знаходився десь на половині нашої дороги до хостела і майже кожного вечора ми робили тут привал, грілися гарячим запашним вином, відпочивали і з легкістю долали решту дороги. До того ж жіночки, що продавали їжу і напої були такими позитивними, що до них хотілося приходити щовечора.

А ось в останній день ми поверталися надто пізно і наше містечко було вже зачинене, можливо саме тому той останній шлях до хостелу здався мені просто вічністю.
Вулиця дуже людна, вона частково пішохідна, до того ж на ній знаходяться різноманітні магазини, які заполонили шукачі подарунків. Зате після 20.00 місто починало пустіти, більшість закладів, навіть кафе зачиняється о 21.00, як і магазини, що для нас зовсім незвично.

Про ярмарки все, наступного разу про наші вечірні блукання парком Бельведеру)))))
А на останок трохи святкових віденських вулиць)

Чийсь балкон)))

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.