Прогулянка Голосіївським лісом

19.04.2020 · Путешествия, Репортаж · Комментариев нет

Голосіївський ліс я люблю, але буваю там не так часто, а відповідно і орієнтуюся не так і добре. Тому коли на передодні карантину випала нагода походити тими місцями з місцевою людиною з радістю погодилася.


Почали від першого корпусу НУБіПу, дійшли до Голосіївського монастиря.

Останній раз я тут була давненько, з того часу чимало змінилося, розбудувалося. Таке враження, що перед тобою не монастир, а ціла фортеця, ну де ви ще такі мури бачили, а може так воно і є)))

Майже елітне житло, напевно апартаменти для паломників.

Далі рушили на Китаєво. Дорогою зазирнули до копанки з холодною водою, де нам обіцяли голих чоловіків)))) Так, вони там були)))

Весна, купа парочок качок.

Проходимо через Мишоловку

В Китаєво квітнуть проліски та ряст.

До печер не йду, бо бувала там вже неодноразово і більше не тягне.

Далі рушаємо гірками в сторону Пирогово

Сміттєзвалище

Трошки порушуємо, потрапляємо на територію Пирогово через дірку в паркані. Але оскільки вже почав діяти карантин, ще легка його форма, то нас ніхто не займає і ми без проблем трошки гуляємо музеєм.

Всіма улюблені Карпати

А це Полісся.

Шукаю найстарішу церкву Менщини – Миколаївську, перевезену до музею. На карті, що на стенді її ще не позначено, але я її знаходжу, хоча одразу і не скажеш, що це вона. Церкву обшили новою деревиною, щоб краще зберегти її.
Тепер трохи інформації.
Дерев’яна Миколаївська церква була збудована у 1763 році у селі Городище Менського району. Поступово святиня занепала, в селі збудована нова Михайлівська церква. Від повної руйнації храм було врятовано у 2016 році, коли його перенесли до київського музею. Завершили його відбудову лише у 2018 році, і тепер він виглядає ось так)

На цьому наша подорож завершилася, сподіваюся, що коли все трохи владнається, я ще повторю прогулянку Голосіївським лісом, тим паче там ще так багато неходжених стежок)

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.