Одеса і море

05.11.2019 · Подорожі · Комментариев нет

Всі знають, що є речі на які можна дивитися вічність, такі як вогонь та вода. Я можу нескінченно довго дивитися на морську гладь, або хвилі. Народжена під водним знаком, я страшенно люблю море, притому зовсім не вмію плавати, але мене те не зупиняє.


Але море для мене, це не смаження на сонці та лежання на пляжі, мої плани позасмагати, довше ніж півгодини не тривали. Мені подобається сидіти на березі моря, можливо навіть не в сезон, коли ще холодна вода і мало людей, дивитися як сходить сонце, або навпаки сідає за горизонт, брести по коліна у воді вздовж берега, і то нічого, що іноді ноги зводить судома від холоду, або дивитися на хвилі, що з гуркотом накочуються на берег.

На морі я не була давно, а тому цієї весни, забивши на все, взяла квиток до Одеси. Головна мета моєї поїздки — це було море, а тому більшу частину часу я провела на його березі.

Класно приїздити в Одесу о 5 ранку, тоді місто тихе, порожнє і просто одне задоволення гуляти його вулицями.
Першим ділом, вийшовши з потягу та здавши речі до камери схову, я йду до моря))))
І ось воно, в променях ранкового сонця.

Спускаюся на перший пляж, який трапляється на шляху. Сиджу, відпочиваю, пробую водичку) Дзвінок з Києва — «Ти як, вже на морі?» — Так, на собачому пляжі))))

Відпочивши, перекусивши та насолодившись видами йду далі, в сторону Аркадії. Це була головна ціль — дійти вздовж берега до Аркадії.
Ще один вихід на берег моря з бетонними брилами та камінням, тут окрім рибаків взагалі нікого немає.

Новобудова

Гарне місце, щоб перепочити. В травні ще холодно, тому на будь-який пляж можна потрапити без проблем.

Того дня море було тихим та прозорим, і вода зливалася з небом.

А от Аркадія мене не вразила і повернула назад.
Пляж «Скелі»

Наступного дня море трохи хвилювалося. Я навіть примудрилася потрапити під дощ на Ланжероні)))

Останні години мого перебування в Одесі я провела на морі, втомившись шукати мурали та котиків.

Коли ти дивишся на воду, час спливає швидко і от мені вже пора рушати на вокзал.
Але вже в потязі я почала сумувати за море, тому наступний рейд до нього, будь-якого, думаю не за горами)))))

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.