Люблін, що ще цікавого можна побачити у місті

13.08.2019 · Путешествия · Комментариев нет

Я вже багато писала про Люблін і як правило про ті місця, які кожен турист має обов’язково побачити або відвідати. А цього разу хочу розказати те, що не було заплановано для огляду, а все одно потрапило на очі)))))


Це була сама перша будівля, яка мені потрапила на очі в Любліні, повз неї ми йшли з вокзалу до костелу. Тоді я звернула на неї увагу, думаю, напевно щось цікаві, і такі вгадала))))
Цей неготичний будинок з червоної цегли було збудовано у 1904—1906 роках за проектом варшавських архітекторів Теофіла Вишневського та Юзефа Голевінського для торгівельної школи купців. Фінансували будівництво місцеві підприємці Август та Юліуш Феттери.

А загалом родина Феттерів багато чого зробила для місто та значно вплинула на розвиток Любліна наприкінці ХІХ та початку ХХ століття.
Саме батько, вже згадуваних мною Авнуста та Юліуша, Кароль Рудольф Феттер відкрив у 1846 році у приміщенні колишнього монастиря реформаторів на вулиці Бернардинській, 15, пивоварню, яка збереглася до наших днів. Тут вперше в усій Польщі почали варити пиво баварського типу. Після Другої світової броварня перейшла у державну власність. Сьогодні традиції продовжує АТ Люблінська Пивоварня «Perła».
А ось і будівля пивоварні. Щоправда з 2001 року тут вже не варять пиво, тут розміщується склад та офіс компанії, а ще нібито проводять екскурсії, на яку ми хотіли потрапити, але як завжди прорахувалися з часом)))

Як я зрозуміла комплекс використовують в культурних цілях, ввечері сюди стікався потік молоді, грала якась музика. На подвір’ї облаштовано кінозал.
Наступного дня і ми сюди навідалися, трохи побродили))))

Поряд вражаюча напівзруйнована будівля – карта каже, що це палац Собельських.

Домініканський монастир. Коплекс дійсно гарний, але якщо підійти до нього з центру то ви його просто не помітите, таке враження, що він забудований з усіх сторін. А це вид з вулиці Podwale, якою ми гуляли якось ввечері)))

Люблінський центр культури на площі Леха Качинського.

Пункт культури на вулиці Першого травня)))

Якась дивна новітня будівля, явно якась церква, чи то баптистів, чи то ще когось.

Цікавий провулок навпроти Тринітарської вежі

Архікафедральний собор є одним з найстаріших бароковим об’єктом у Польщі. В середину не заходила, хоча путівник наполегливо радить, бо там є унікальні речі, які варті уваги. То ж можливо якось іншим разом)

Вивіска, що привернула увагу)

Отака домашня та тепленька парковка для велосипедів)

Вазони на вулицях, бачила такі в декількох місцях, гарно виглядали червоні.

Театр ім. Юліуша Остерви збудований у 1886 р. у стилі у італійсько-французького неоренесансу за проектом Кароля Козловського. Цікаво, що будівлю звели всього за два роки і повністю за кошти громади міста. Під час Першої світової у будинку знаходився військовий шпиталь.

Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії Переможиці і монастир сестер Бригідок, знаходиться напроти театру. Історія храму корінням сягає ХІV століття. З того часу збереглася лише частина нави та вівтар, решта будівель зводилася вже пізніше і поступово, а тому в архітектурі монастиря можна спостерігати риси різних стилів — від готики до пізнього ренесансу. А от мур, що оточує монастирський комплекс зберігся ще з ХІV століття.

Поряд з костелом встановлено пам’ятник польському поету Яну Кохановському

Фонтан на площі Свободи у формі неготичної водогінної вежі, яка стояла на цьому місці у 1899 році.

Через дорогу костел Навернення св. Павла, який краще всього можна роздивитися з Тринітарської вежі. Збудований у 1473—1496 році костел неодноразово страждав від пожеж і перебудовувався, так з’явилися риси неокласицизму та ренесансу.

Окрім того встигли погуляти трохи парками Любліна. Найгарнішим та найбільшим серед них є Саксонський сад, нещодавно відремонтований він вражає скульптурами, білими лавками, фонтанами та квітучими трояндами. Тут затишно, тихо і приємно, хоч людей і чимало, але можна знайти місце, щоб перепочити.

Я так втомилася за день, і не диво, бо перед цим ми досліджували люблінський скансен, що здавалося б сиділа тут вічність))) Але так ніколи не буває, вже за півгодини ноги несуть мене далі – на кладовище на Липовій. Це ціле місто мертвих, цілі вулиці зі старими та не дуже могильними плитами та скульптурами. Досить таки непогане місце для прогулянок та роздумів.

А ще ми побували у Міському парку. Місток через Бистрицю. До речі у Любліні багато отаких нових  симпатичних місточків у яскравих кольорах.

Парк чистий, але значно простіший,  можна посидіти і відпочити.
Вертаємо до центру, ще один місток.

Закінчу фотографією залізничного вокзалу та платформою, до якої нам довелося нестися з усіх сил, щоб встигнути на свій потяг до Холма))))

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.