Кіпр. Лімасол

Продовжую згадувати про далекі подорожі до моря. Сьогодні пригадалися пальми Лімасола.


Наступного дня після відвідування Миса Греко вирішуємо їхати в Лімасол, місто яке знаходиться за 70 кілометрів від Ларнаки. Ми вже знали розклад автобусу, але зранку чогось стало ліньки і ми вирішили спробувати взяти на прокат машину. На це все пішло досить чимало часу, поки шукали на карті найближчий пунк прокату, поки до нього йшли, а потім виявилося, що він ще зачинений. Потім треба було трохи призвичаїтися до лівостороннього руху, віднайти заправку та розібратися з самообслуговуванням на ній) Взагалі пунктів прокату на острові чимало, іноді здається, що вони реально на кожному кроці. На заправці заправляєшся самостійно, перед цим оплативши карткою певну кількість літрів пального. Благо нам при першій спробі допомогли. Бо наступного разу на маленькій заправці у вечірніх сутінках взагалі не було жодного живої душі з персоналу) В нас би вже і заправку розібрали на частинки)
Їздити по навігатору ще та справа, але якщо ти вдома, то тут все простіше, а от на незнайомих дорогах в чужій країні та ще й з лівостороннім рухом це взагалі ціла пригода. Дуже кумедно, коли навігатор раптом пропонує тобі їхати задом на перед, або звернути в незрозумілому місці. Але дорога від Ларнаки до Лімасола хороша і проста, тут проблем не було.

Не знаю як воно в сезон, але взимку з парковками проблем не було, вони тут досить великі і безкоштовні.
Зима на острові примхлива пора, може світити сонце і бути навіть жарко, потім піти дощ, а в ночі розгулятися справжній ураган. З Ларнаки ми виїжджали в променях сонця, а в Лімасолі нас накрив дощ тільки но ми припаркувалися.
Отут то я і оцінила недоречність своїх кросівок з тканини, але що поробиш, набережна Лімасола чекає)

Лімасол – це один з найголовніших курортів і друге за величиною місто на острові. Ще на під’їзді можна побачити різноманітні розкішні готелі, висотні скляні споруди, ресторани, а ще тут багато машин, дуже класна набережна і звісно ж гарна стара частина міста.

Починаємо ми своє знайомство з містом з Набережної і під дощем)

Набережна Лімасолу має чималу протяжність і дуже гарна – зелені газони, височенні пальми, прямо як у якомусь фільмі, скульптури, фонтани, лавочки, пірси та оглядові площадки.

Дощ портоху вщухає, людей мало і ми влаштовуємо чаювання з видом на море та блакитну воду. А там і сонечко не забарилося, з похмурої та холодної погода перетворилася та теплу та лагідну.

Попереду старий порт з різноманітними ресторанчиками, причалом з катерами та яхтами.

Парк розваг з оглядовим кролесом

А ми рухаємося в стару частину міста

Ще трохи різдвяно-новорічної тематики)

В Лімасолі теж є замок, збудований у XIV столітті, зараз в ньому музей.

Ми просто обходимо його навколо, розглядаючі археологічні знахідки.

Мечеть

Вулички з магазинчиками та ресторанами

Взагалі мені тут дуже сподобалося, хотілося побродити довше, але часу як завжди не вистачало.

Мої улюблені кольори)

Головний храм міста – церква Айа-Напа. Її неоднаразово перебудовувала, але все одно вона дуже гарна.

А ще в Лімасолі дуже багато муралів, вони досить гармонійно виглядають серед вузьких старих вуличок)

На одній з вуличок, трохи далі від центру ми зайшли в маленьку кав’ярню, вона привабила тихою музикою та різдвяними декором. До кави принесли ще й по шматку різдвяного пирога, хоч ми його і не замовляли, що не кажи а приємно.

Потім ще однією тихою вуличкою ми вернулися до набережної.

Там вже побільшало людей, адже дощ перестав і навіть пригріло сонечко.

А ми того дня ще вирішили навідатися до античного Куріону.