Дорога на Захід. Івахнівці та Високі Камені

Мій шлях на Захід триває, наступна зупинка в селі Івахнівці.
Архітектурних пам’яток в селі немає, але тут є дещо інше. Адже саме через село проходить Товтський кряж і знаходяться так звані Івахновецькі гори.


Я тут була раніше з туристичною групою, а тепер от вирішую сама піднятися на одну з вершин. Гір тут декілька, звісно б хотілося дослідити їх всі, до того ж мати змогу робити це скажімо на світанку або при заході сонця.

Але не цього разу,бо маю на все про все лише годину-півтори.
Тому довго не роздумуючи вирішую піднятися на Високі Камені, що є наймальовничішою горою.

Оскільки місця не нові, то впевнено йду на підйом навпростець. Щоправда минулого разу тут була весною, зараз же літо, а тому в деяких місцях трава досягає колін. Хвалю себе за те, що таки перевзулася в черевики, бо сандалі для такого походу не найкращий варіант.

Ось я на вершині, звідси відкриваються гарні краєвиди.

Кажуть, що Високі камені нагадують Кримські гори, тільки в зменшеному варіанті.

Світлин небагато, бо не маю часу відшукувати гарні ракурси. Просто насолоджуюся літнім вітерцем та видами і рушаю вниз.

Спочатку була задумка десь тут зупинитися на ночівлю, але потім плани змінилися і ніч мене зустріла в Чорткові.
А сюди в Івахнівці я ще хочу повернутися, але цього разу вже так, щоб мати змогу обійти навколишні гори і нікуди не поспішати.
Але як би там не було, зупинка тут стала чудовою розминкою і таким собі контрастом після замків та палаців.
Того дня були вже тільки короткі зупинки, про них згодом.