Дорога додому. Рогатин
Десь там хмариться і навіть чутно грім, а ми поки зупиняємося в сонячному Рогатині. В цьому містечку я вже бувала десь років 9 тому, але все одно вирішила зробити зупинку і не пошкодувала.
Взагалі невеличкі міста в західній Україні у вихідний, та ще й другій половині дня, прекрасні, майже всі магазини вже закриті, людей майже не має, для туриста просто рай)
Починаю з головної площі від пам’ятника славнозвісної Роксолани, або ж Насті Лісовської, яка стала дружиною турецького султана Сулеймана. А Рогатин її рідне місто.
Через дорогу – Миколаївський костел, тут можна побачити елементи готики, бароко і ренесансу. Скоріш за все побудований у XV столітті, після чого зазнав ряд перебудов.
Ще на Центральній площі збереглися симпатичні кам’янички, збудовані у ХІХ –ХХ століттях.
Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні
Церква Різдва Богородиці виглядає новою, а насправді це найстаріший храм міста, збудований у ХІІ-ХІV століттях. Саме тому в архітектурі храму намішано чимало різних стилів. Навколо церкви згодом звели мур, що надав їй рис фортеці.
Мурал
Але туристів та приїжджих більше цікавить дерев’яна церква Святого Духа. Збудована вона у 1598 році і є чудовим зразком дерев’яної архітектури.
Дзвіниця була прибудована у XVII столітті, але не зважаючи на це, вона органічно вписується в загальний ансамбль. Колись з екскурсією я навіть на неї піднімалася)
Зараз часу обмаль, тому роблю фото і повертаюся.
Біля церкви цвинтар з гарними надгробками. Люблю отакі старі кладовища, адже надгробні плити та пам’ятники – це теж один з видів мистецтва.
Вже рушили далі, як раптом я згадала, що в Рогатині мав бути цікавий пам’ятник Шевченку, і ми знову зупинилися.
Поряд з аграрним коледжем знаходиться сквер Шевченка, досить таки гарний.
А через дорогу пішохідна вулиця Івана Франка.
Отак вже вдруге в місті і не знала про це.
Трошки пройшлася, взагалі дуже люблю пішохідні вулиці)
Розмальований паркан
На цьому, на жаль, все ,бо того дня на нас ще чекали Бережани та Кременець.
Краєвиди та вітряки)
