Бігач
До недавна я знала, що Бігач — це село, що знаходиться в стороні від траси в Менському, а нині вже Чернігівському районі. Чому звернула увагу, бо на вказівнику розмістився портрет Шевченка.
Вже згодом довідалася про гостювання у Бігачі Кобзаря та муровану церкву, а таких на Менщині небагато. А ще виявляється звідси можна пішки дійти до сусіднього Седнева, який знаходиться на іншому березі річки Снов.
Словом, все я хотіла туди потрапити і от нарешті задумане здійснилося. Все завдяки проекту #Менщина_яку_ви_ще_не_бачили.
Село Бігач, колись чимале село, зараз має лише близько 200 жителів. Велика школа пустує, але є клуб з апаратурою для проведення різних заходів, поряд нові лавки, декілька пам'ятників.
А починаємо знайомство з невеличкого краєзнавчого музею, яким опікується місцева жителька Валентина Коробко.
Церква облаштована в будівлі колишнього магазину)
Цікавими є будинки в селі, всі окрім вже нових, мають вихід-верандочку прямо на вулицю.
Знаю, що для Менщини це зовсім нетипово.
Колись тут була садиба князя Кейкуатова, щоправда від неї не залишилося навіть фундаменту. Микола Кейкуатов був деспотичним і жорстоко ставився до кріпаків. Про його князювання нагадує сільський парк «Панський сад», але кажуть, що там краще не ходити, бо нагадує справжнісінький ліс.
От саме до Кейкуатовау у 1847 році завітав Тарас Шевченко, який саме гостював у сусідньому Седневі. І тут у Бігачі він створює один зі своїх найвідоміших портретів — портрет Єлизавети Кейкуатової.
Пам'ятний знак, який нагадує про ті часи.
Наш транспорт)
Але найбільшою окрасою села, як на мене, є Троїцька церква.
Храм було побудовано у 1831 році. Церква нагадує палац, велич якого вражає, і це незважаючи на облуплені стіни та фасад, що руйнується. Раніше тут ще була дзвіниця, але її розібрали у 1941 році.
Нам випала нагода навіть потрапити всередину, хоча там майже нічого не збереглося, лише стоять будівельні ришти. Обхожу храм з різних боків, гарний, звісно йому потрібна хороша реставрація.
А далі ми лісовою дорогою рушає до ще одного не менш цікавого селища Седнів, але про нього вже наступного разу.
