Музей-аптека

25.03.2019 · Музеї Києва · Комментариев нет

Останні декілька місяців завдяки клубу «Мандрияки» продовжую відкривати для себе Київ, чи точніше відновлювати враження. От взяти хоча б ці ж музеї, коли я була востаннє там до цього часу? Точно не згадаю, але давно. А тут я побувала в музеї історії туалету, музеї медицини і відвідала музей-аптеку. В кожному з них я вже колись була, але ж то було давно, то ж чому трохи не оновити пам’ять.
Цієї суботи відправилися до музею-аптеки. Я його відвідувала, але десь років десять тому і майже нічого не пам’ятала, але сподівалася, що має бути цікаво.


І от коли більшість містян спішила до ополонки чи церкви, наша невеличка компанія стояла під дверима музею. Екскурсію замовили заздалегідь, її вартість складає 100 грн. з групи. Вартість вхідного квитка – 45 / 35 грн. Фотографувати можна і до того ж без додаткової оплати.
І уявіть нашу реакцію, коли за 10 хвилин до замовленого часу нас зустрічають замкнені двері… Але скоро приїхав екскурсовод і пустив нас до середини. Як тільки переступили поріг, одразу потрапили в минуле, перенеслися на декілька століть назад. Якби не сучасні упаковки чаю та мила, то справді можна було б повірити у подорож у часі)))

Трохи історії – перша приватна аптека у Києві з’явилася тут у 1728 році, її засновником був німецький переселенець Йоган Гейтер. Його тоді дуже здивувало, що таке велике місто не мало аптек і лікувалося травами у знахарок. Після смерті Гейтера аптека перейшла до його зятя Георга Бунге.
Будинок постраждав під час пожежі і був відбудований у 1811 році. Аптека ж пропрацювала на Подолі до 1839 року. Музей відкрився у 1988 році, експонати збирали по всій Україні, активну участь у цьому брали і кияни, які приносили різні цікаві старі речі та допомагали при розкопках підвалу.
Ото ж ми в супроводі екскурсовода відправилися у світ аптечної справи. Залів у музеї аж 12, частина з них знаходиться у підвалі, а дивлячись на будинок з вулиці ніколи і не скажеш, що він такий великий.

Торговий зал, тут увагу привертають старі шафи з баночками, касовий апарат, сейф, в якому аптекар зберігав гроші та отруйні речовини.

Потім ми побачили яким же був кабінет аптекаря, де він приймав пацієнтів та проводив вечори з музикою, танцями та грою в карти.

На столі книга реєстрацій, датована 1834 роком, поряд пера, якими тоді і писали. І цікавий пісочний годинник, який відміряв рівно 25 хвилин, саме стільки часу тривав прийом хворих.

Дзеркало з декількома срібними шарами, якщо засвітити запальничку, то можна їх побачити.

Далі потрапляємо в лабораторію, саме тут аптекар чаклував над ліками, розминав різні трави, робив настоянки, виготовляв пігулки. Для цього існувала спеціальна машинка, але окрім неї ще потрібно було мати певний хист.

Далі ще одна зала з купою цікавих експонатів. Чого варті оці упаковки.

Грецький зал

І от нарешті ми наближаємося до входу у підвали…
Колись мене дуже вразив львівський музей аптека саме своїми підвалами, так от київські нічим не гірші. До того ж вони оповиті містичними легендами та історіями. Під час розкопок тут було виявлено чимало старовинних речей, а ще підземні ходи і поховання.

Ходи згодом замурували, бо ніби-то звідти виходила якась сильна енергетика. За словами екскурсовода у підвали навідуються любителі паранормального. Воно і не дивно, адже сам будинок розміщений між двома святинями. Флорівський жіночий монастир існує і нині, а от чоловічий Петропавлівський монастир було зруйновано, а знаходився він на місці нинішньої військової частини.
Як би там не було, але говорять, що тут і досі раптово може згаснути світло, або зачинитися двері, то ж не варто пустувати у підвалах музею, ми поводили себе чемненько, але я все одно ледве не звалися з лавки))))
Тут під землею облаштовано каплицю, хатину знахарки, зал присвячений травам, лабораторію алхіміка та винний підвал.

До речі отам за фігурою алхіміка і є отой замурований вхід до підземель.

Алхіміка оточують монети, їх тут безліч, бо існує повір’я, що необхідно залишити йому монетку і попросити про здійснення бажання. Ми всі загадали по бажанню, тепер чекаємо на здійснення)))))

На цьому наша екскурсія завершилася, але нам дали час на самостійний огляд та фотографування.
Якщо чесно, то я трохи переживала, чи буде цікаво, але все пройшло на ура, музей чудовий та й екскурсовод гарно розповідав)))))
Трохи попозували і по фотографувалися з експонатами.

Хто куди, а чоловіки до грошей)))) До речі касовий апарат і досі працює.

Дослідили сейф

І пофотографувалися у кабінеті аптекаря. Картина олією – «І так хворий. Що вам сказати, жити будете»))))

Погортали журнал 1834 року))))
І на останок зробили спільне фото, дякую музею та нашому екскурсоводу, було дійсно цікаво та пізнавально.

То ж якщо ви ще не були у київському музеї-аптеці, то сходіть обов’язково.
І ще, у дворі будинку у теплий період працює кав’ярня, де можна відвідати каву та чаї, приготовані за старовинними рецептами.
Маю намір навідатися сюди ще весною, щоб роздивитися двір та поласувати чаєм)))))

На черзі наступний київський музей.

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.