Люблін. Перше знайомство з містом

Я вже трохи писала про Люблін, а тепер повідаю про свої перші враження від цього міста)))


Приїхали ми вже пізно ввечері і майже нічого не бачили, хіба що тільки те, що траплялося на шляху. А от  наступного дня з самого ранку ми вирушили на оглядини міста. Оскільки жили в центрі зовсім поряд з Литовською площею, то з неї і почали.

На календарі був будній день, але люди вже прокидалися, хтось біг в справах, комунальні служби щітками та миючою рідиною мили шматок пішохідної зони. Але особисто мене вразив епізод – чувак протирав ганчіркою постамент пам’ятника Пілсудському. У нас таке навіть не можна уявити, не те що побачити))))

Сама площа мені дуже сподобалася, тут дуже тихо, чомусь сюди зовсім не долітає гамір з Краківського передмістя. А ще вона має історичне минуле.

Саме тут на у 1569 оці стояла табором шляхта, що прибула на сейм, результатом якого стало підписання Люблінської Унії.
Ось і пам’ятний знак на згадку про ті події.

Ще на площі можна знайти пам’ятни,к вже згадуваний мною, Юзефу Пілсудськму

Конституції 3 Травня

Пам'ятник Юзефу Чеховичу

На місця сучасного мультимедійного фонтану колись стояла православна церква, розібрана у 1925 році.

Саму Площу утворили у 20-тих роках ХХ століття для проведення військових парадів. Нині це місце, де проходять різноманітні святкові заходи.
Ще на площі знаходиться костел Святих апостолів Петра і Павла і монастир капуцинів, збудований у 1726—1733 роках у стилі бароко. Храм дуже скромний як в середині так і ззовні.
Гарно виглядає ввечері, бо підсвічується.

Навпроти костелу бачимо будівлю готелю «Європа», збудовану у 1865—1967 роках за проектом архітектора Людвіка Шамоти, що взяв за основу «Європейський готель» у Варшаві. Спочатку він і називався так само, а потім вже перетворився просто у Європу. На той момент готель був окрасою площі, тут працював ресторан та власна кондитерська, а номери мали розкішні ванни кімнати. У роки війни будівля була зруйнована, але її відновили в первинному вигляді.
У 90-тих роках готель капітально відремонтували, незмінним залишився фасад та форма будівлі, а також планування основної частини інтер’єру.

Вартим уваги є і колишній будинок каси люблінських промисловців, що знаходиться через дорогу від площі. Будинок був зведений за рекордні строки всього за 17 місяців за кошти місцевих промисловців у 1899—1900 роках. Автором проекту став відомий архітектор Густав Ландау Гутентегер. Нинішнього вигляду будинок набув під час перебудови у 1910 році. У роки Другої світової тут знаходився Німецький Дім. У післявоєнні роки у будинку розмістився готель «Люблінянка», що знаходиться тут і досі.

Через дорогу гарна будівля банку.

А ще тут є два палаци – Любомирських та Чарторийських.
Цими землями свого часу володіли Острозькі, потім вони перейшли до Любомирських у 1683 році. Наприкінці XVII століття палац перебудовують у стилі бароко за проектом архітектора Тильмана Гамерського. Наступні власники маєтку постійно тут не жили і він почав руйнуватися.
У 1822 році маєток отримує ще один поверх та бокові павільйони. Палац, що ми бачимо зараз це вже результат ще однієї відбудови, що надала йому неоренесансний характер з елементами ампіру. Нині тут розмістився факультет політології Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської.

Трохи далі знаходиться палац Чарторийських. Збудований теж у XVII столітті на місці більш давнього будинку. Палац неодноразово перебудовувався. У 1713 році він перейшов у власність Чарторийських, але вони ним не особливо опікувалися. Пізніше у будинку знаходилися кінотеатр та тютюнова фабрика. Після будівництва готелю «Європа» побачити палац Чарторийських з боку вулиці Краківське передмістя стало неможливим. У роки війни будинок було значно пошкоджено, але його відреконструювали. Наразі в ньому знаходиться Люблінське наукове товариство.

А ще на вулицях Любліна вам зустрічатимуться козли — на люках, дитячих майданчиках, фонтанах. Дивно правда? Але все просто пояснюється, ця тварина разом з виноградом зображена на гербі міста)))

Цікавий будинок через дорогу від палацу Чарторийських.

Колишня православна грецька церква. Збудована у 1790 році. У роки Першої світової вона перейшла у власність католиків.

І ми рушаємо до старої частини міста та Площі Ринок.

Дорогою заходимо подивитися на костел Святого Йосифа і монастир кармелітів босих, збудований у 1636—1644 роки. Храм дуже гарний, краще на нього дивитися з вулиці Любартовської.

Нова Ратуша

А ось і Краківська брама, що охороняє вхід до старого міста. Збудували її у 1341 році після татарської навали і вона була частиною оборонних мурів. Свою назву брама отримала від середньовічного шляху, що вів до Кракова. У XV столітті браму підвищили і оздобили декоративною цеглою.

Сьогодні у Краківській брамі розмістився музей історії Любліна, але ми до нього так і не завітали.

Якщо звернути праворуч увійшовши до старого міста, то можна побачити Напівкруглу башту, що сховалася серед іншої забудови. Свого часу вона також була частиною оборонних мурів, як і Краківська.

І ось ми в старому місті, про нього та площу Ринок з її шикарними кам’яницями розповім в окремому дописі.
А наступного разу про наші пригоди у Люблінському замку)))