Зустріч з Владиславом Івченком

Я дуже люблю читати, перевагу віддаю сучасній українській літературі. А одним з найулюбленіших моїх авторів є сумський письменник Владислав Івченко. Його нових книжок чекаю з великим нетерпінням і завжди їх просто проковтую, щоправда, не завжди це виходить швидко, адже романи Владислава як правило товстенькі)


І звісно ж я не могла пропустити візит улюбленого автора до Києва. Зустріч проходила в музеї книги та друкарства на території Лаври в рамках виставки «Котляревський і сучукрліт».

Хоча, як на мене, то дата і місце вибрані не найкращі. Не знаю як хто, а я Лавру не дуже то люблю і без потреби на її територію не ходжу. До того ж у п'ятницю 6 березня більшість вже або святкувала, або тікала з міста. Але ми таки зібралися невеличкою компанією поціновувачів творчості Владислава.

Івченко говорив про війну в своїх романах, про фантастичних персонажів, про те як писалися ті чи інші книжки, було цікаво, іноді трошки сумно, а іноді весело.

Заодно я підписала товстелезний роман «Ноги» та придбала оновлене та доповнене перевидання «Стовпа самодержавства» — це перша книга пригод Івана Карповича, написана у співавторстві з Юрієм Камаєвим.

І хоч нас було небагато, автографсесію ніхто не відміняв)