Новорічний Київ
Кожного року вибираюся подивитися на новорічні локації. Адже цікаво, що цього разу придумали, і звісно ж хочеться мати свою думку. От як скажімо в цьому році — капелюх чи зірка? А я і не знаю, бо поки своїми очима не побачиш, то і не скажеш)
Окрім того цьогоріч огоосили про новорічний маршрут «Трьох ялинок», який з'єднує Софію, Арку дружби народів та Поділ. Про маршрут згодом, а почала я свою прогулянку від Адміністрації президента.
Колись в далекі студентські часи, коли ми зустрічвали новий рік на Хрещатику, похід до театру Франка та Будинку з химерами був обов'язковим пунктом) Але останні роки на Банковій я не бувала, тому вирішила це виправити. Вхід в масках і після вимірювання температури. Чимала черга на каток, багато охорони, але загалом гарно і спокійно, немає ажіотажу, будиночків з наїдками небагато, що приємно радує, ще тут є безкоштовний туалет з гарячою водою)
Оформлено все дуже гармонійно — проекція на будинку, ялинка, янголи. Мені ця атмосфера нагадала трохи европейські різдвяні базарчики)
А я тим часом йду на Софію. Дорогою підслуховую чужу розмову, хлопець з ажіатажем розказує, що зараз буде президентська ялинка. Хоча мені і не ясно, до чого тут президент, адже це київська ялинка і її створенням займалася Folk Ukraine, але то таке.
А ось і ялинка, здалеку виглядає так собі, але коли підходиш ближче, то вона тебе зачаровує, дійсно гарно і цікаво.
І тут вже можу висловити свою думку, що капелюха цьогорічній ялинці таки баркує.
Останній, щоправда, повернули на площу, і він став досить популярним, черга до фотозони вражає)
Загалом мені сподобалося, але багато людей, заважають фудзони та продавці солодкої вати, що стоять просто неба, і тут то гроші рахують, то вату роблять. А ще забула про паравозик, який кружляв навколо ялинки в колі людей.
Чомусь думала, що фотографування з тваринами заборонили, та яке там, окрім голубів, ще й песики з'явилися. Ну добре, що хоч не верблюд, хоча пам'ятаю і таке бачила колись на Хрещатику в новорічну ніч.
А я далі по маршруту, хоча як такого маршруту немає. В моєму розумінні, маршрут — це ділянка шляху якось відмічена чи промаркована, щоб будь-яка людина, навіть яка погано орієнтується на місцевості, могла ним пройти. А тут таке, йди як хочеш. Тому я не спускаюся вниз по Трьохсвятительській, а одразу прямую на Володимирську гірку.
Дорогою роблю фото мостів, вони так гарно підсвічуються, до того ж перила в парку чудово підходять для того, щоб обперти камеру.
Володимир
Біля Володимира гарно — кульки та зірочки.
Велосипедно-пішохідний міст не вразив, багато народу, брудна каша під ногами, в якій потонуло всім відоме скло.
Дуже не сподобалися прикраси тунелю на мосту...
Окрім оцих)
Біля арки каток та багатолюдно, тож вертаю назад. На зворотньому шляху серія кульок чомусь вже не світиться((((
Далі алеєю художників, тут можна поласувати глінтвейном власного приготування та подивитися на Поділ.
Ще одна фотозона від Боржомі
Андріївський зустрів похмуро, зовсім немає ніяких ілюмінацій, вогників, знову ж таки вказівників.
На Контрактовій як завжди добре, тут цього року дві ялинки. Одна жива, прикрашена тарілками з Петриківським розписом.
Інша карусель, але виглядає вона фантастично.
На цьому все. Ще хочу до завершення новорічних свят побувати на ВДНГ, там теж має бути непогано. Була там на першій Зимовій країні і враження тоді залишилися самі найтепліші.