Жешув. Знайомство з містом

03.09.2018 · Путешествия · Комментариев нет

Після ранкової прогулянки Перемишлем та забігу по Ярославу ми втомлені, але з купою вражень попрямували до Жешува. Насправді українською місто називають Ряшів, але мені ця назва якось не дуже до вподоби. До того ж в Польщі ніхто не говорить Ряшів, а тому щоб уникати плутанини вживатиму далі — Жешув.


А він зустрів нас справжнісінькою зливою. Добре, що не встигли вийти з вокзалу, бо лило так, що жодна б парасолька не врятувала. Тому довелося стояти під навісом і спостерігати за потоками води, що лилася з неба.

Проте вже за якийсь час визирнуло сонечко і ми рушили мокрими вулицями до центру міста, бо саме там знаходився хостел «RZESZÓW», де ми мали провести дві ночі.
Гамірна площа Ринок з великою кількістю людей та кафешок, кожне з яких має літній майданчик прямо на площі.

А це ратуша, вона тут дуже симпатична. Збудували її приблизно у 1591 році за наказом Миколи Спитка Лігензи, що на той час став власником міста і всіляко сприяв його розбудові. Свого сучасного псевдоготичного вигляду ратуша набула вже у ХІХ-ХХ століттях, тоді з'явився годинник та позолочений мідний орел.

І звісно ж яка площа без колодязя)))) Цей було збудовано у ХVІІ столітті, але звісно верхня частина то вже відновлена копія, що розрахована на туристів, так як і в Ярославі.

Пам’ятник Тадеушу Костюшко

Поки ми вирішували що робити – чекати заселення до хостелу, йти шукати місце для пізнього обіду чи то пак ранньої вечері чи відправитися на пошуки супермаркету, я згадала про підземелля Жешува. Звіривши час, розуміємо, що ще встигаємо побачити підземні коридори під центральною площею. На наступний день ми планували відвідати замок у Ланцуті, то ж точно б вже не мали часу на музей.
Вхід знайшовся одразу, його важко не помітити чи пропустити.

Якщо у підземелля Перемишля можна потрапити самому, то у Жешувські підвали пускають тільки у супроводі екскурсовода. Екскурсії проводять щогодини польською мовою, вартість 6,5 злотих. З підземеллями у Ярославі ми пролетіли і нам не хочеться щоб так само склалося із жешувськими, а тому зголошуємося навіть на екскурсію польською. І що саме цікаве, ні грама не пожалкували. Екскурсовод видався дуже хорошим, розповідав доступно і цікаво, не поспішав, а тому навіть я майже все зрозуміла))))
Підземний маршрут проходить під самою площею Ринок та кам’яницями, включає 25 підвалів та 15 коридорів, а його протяжність сягає 463 метри.

Ми спускалися все глибше під землю, бачили середньовічну кладку, зазирнули у одну із кав’ярень через потаємне вікно, відвідали найвищий підвал, висота стелі якого сягала 10 метрів і вийшли з під землі вже з тилового боку площі. Чесно, мене дуже вразив підземний маршрут, та так, що я навіть про втому забула)))))

На такій позитивній ноті відправляємося селитися в хостел, що розмістився в одній з кам’яниць на Ринку. Хостел «RZESZÓW» невеличкий – має лише три кімнати, кімнату для відпочинку, балкон та кухню. Але в порівняні з хотелом у Перемшлі – це просто апартаменти))))) Плюс – це відокремлений душ та туалет, вільний доступ у будь-який час, наявність чаю, кави, молока, злакових кульок та пластівців і звичайно ж місце розташування.
Заселилися, привели себе до ладу, познайомилися з Василем, чоловіком з Івано-Франківської області, що застряг в місті через переатестацію водійських прав. Вася видався дуже гостинний та балакучий)))) Тричі питав як мене звати, а потім, так і не запам’ятавши знайшов альтернативу, називав мене просто пані))))
А потім пішли шукати супермаркет. Гугл завів не туди, але поки блукали, трохи пороздивлялися місто)))))
Люки Жешува.

Театр «Маска» – театр ляльок та актора. При театрі працює музей ляльок та музей героїв мультфільмів з колекцій Войцеха Ями.

Місто після дощу))))

Вийшли до двох синагог – нової та старої
Нову було збудована у 1705—1712 роках за проектом італійського архітектора,вона дуже сильно постраждала при пожежі у 1842 році, але була реконструйована. Наступна чорна смуга настала для синагоги з приходом німців, які повністю знищили внутрішню частину, перетворивши будівлю у конюшню, а потім на склад. Відступаючи у 1944 році німецькі війська підпалили синагогу, в результаті чого впав дах та пішли тріщина по стінах. Капітальна реконструкція закінчилась у 1964 році і тепер гості міста можуть насолоджуватися цією прекрасною монументальною спорудою оборонного характеру. У будівлі колишньої синагоги зараз розміщається бюро художніх виставок.

Більше уваги привертає будівля Старої синагоги, що знаходиться поряд із Новою. Барокова мурована споруда з баштою була збудована у XVI і XVII століттях. Але їй також не пощастило — пожежа 1842 року та німецька навала. Відбудували синагогу у 1963 році, зараз тут знаходиться державний архів.

Роздивившись гарні будівлі синагог з різних боків рушаємо далі.
Пам’ятник ХХ століттю що минає, в сквері неподалік. Пам'ятник відкрили у 2002 році, його автор місцевий житель Юзеф Сайнов. Скульптура присвячена тяжкому життю євреїв у період Другої світової і символізує початок нової ери.

Фонтан у сквері

Ратуша під іншим кутом.

Цікаві будиночки.

Нарешті знайшовши супермаркет, робимо закупки та вирушаємо гуляти вечірнім містом
Гарний костел святих Станіслава та Войцеха у готичному стилі почали будувати у 1434 році, до нашого часу зберігся лише пресвітерій.

Барокова вежа-дзвіниця XVIIстоліття.

Далі починається головна пішохідна артерія Жешува — вулиця Третього Травня, яка є найстарішою та найбільш презентабельною. Адже саме тут знаходиться чимало цікавих пам’яток та ресторанів. Колись вулиця ще називалася Піярською, Післяпіарською та Панською. У 2017 році її реконструювали і зробили невелику криту поверхню, де під склом показано як з роками змінювалося покриття вулиці.
До реч,і це був вечір п’ятниці, а тому навкруги було досить гамірно та багатолюдно.

Пам’ятник композитору та музиканту Тадеушу Налепе, як на мене досить цікавий та оригінальний.

Колишній монастир піярів, який ну ніяк не хотів фотографуватися повністю)))) Монастирський комплекс включав у себе костел, школу та звісно ж будівлю храму. Головне місце в комплексі займав костел св. Хреста, збудований у 1644—1649 роках. В просвітерії знаходиться родинний мавзолей роду Любомирських.

У колишній будівлі монастиря зараз оселився Окружний музей, що славиться багатою колекцією. А у трапезній збереглася фреска ХVІІ століття.

Далі нам по дорозі трапився цікавий будинок 1906—1908 року – будівля Польського банку. Увагу привертає пишний еклектичний фасад з домішками різних стилів.

У ХVІІ столітті Жешув переходить до рук родини Любомирських, які перетворюють місто у художній та культурний центр. А це їх літній палац, що знаходиться зовсім поряд із замком. Сучасний вигляд палацу – це вже результат багатьох перебудов. Зараз у будівлі знаходиться Окружна лікарська палата.

Одразу за палацом знаходиться мультимедійний фонтан, свого роду візітівка сучасного Жешува, про нього трохи згодом.

Ми ж повернули в бік замку, який в сутінках виглядає досить ефектно. Будівництво замку почалося ще на прикинці ХVІ століття за Миколи Спитка Легінзи. Потім Любомирські розбудували його та оточили оборонним муром з бастіонами. Сучасного вигляду замок набув вже під час перебудови у ХІХ-ХХ століттях. Сьогодні цю велетенську та потужну споруду займає Окружний суд, а до того тут знаходилася в’язниця. Хоча є думки перетворити замок у культурну установу.

А це алея Під Каштанами, де причаїлися сецесійні вілли, розгляд яких ми вирішили відкласти на наступний день, коли світитиме сонечко.

Вежа замку.

Далі ми рушили дивитися на Круглий пішохідний міст, що є єдиним такого роду об’єктом у всій Європі. Путівник обіцяв світлову ілюмінацію, але де там, не було її. Тому просто подивилися на міст, піднялися на гору, пройшли по колу. А тут ще й дощ почав накрапати((((

Адміністративні будівля

Дорога. Гарний задум з отакими спеціальними смугами на з’їздах.

На цьому ми вирішили завершити нашу вечірню прогулянку та вертатися до хостелу. А от Ринок не спав, всі кафе були заповнені, а над площею бринів гамірний лемент.

Криниця з підсвіткою.

Ратуша

Тадеуш Костюшко

На цьому все, наступного разу про фонтан та місто у світлі дня))))

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.