Вроцлавські скульптури
Гуляючи Вроцлавом, окрім монументальних костелів, мостів, муралів та гномів мені на шляху траплялися ще всілякі цікаві скульптури. Нижче про них)))
Чудо-птахи на набережній
А ще там можна знайти отаких дамочок)))
Скульптури біля Вроцлавського національного музею
Скульптури у парку Юліуша Словацького, це той, в якому знаходиться Рацлавицька панорама
Там же, отаке)))) Не поспішай, сядь перепочинь))))
Лошатко у Вроцлавському зоопарку
Звідти ж і ці милі різнокольорові пінгвіни)))
Велетенське дев’ятиметрове бетонне крісло Тадеуша Кантора — відомого польського театрального режисера, живописця, сценографа та графіка, встановлене на набережній, майже навпроти гідроелектростанції, неподалік від Сучасного театру. Незважаючи на велетенські розміри, я ледве його не проминула)))) Побачила вже в останній свій вечір перебування у Вроцлаві.
Як раз напроти гігантського стільця знаходиться отака вішалка)))
А неподалік від Університету можна побачити отаку велетенську бабку та крокодила, що летить на повітряній кульці)))) Ці скульптури, встановлені біля входу до студентського театру «Каламбур», що існує аж з 1904 року.
Птахи на фасаді одного з будинків на Соляному майдані
Симпатична вуличка із торговими магазинчиками-ятками, зараз навіть і не скажеш, що з ХVІ століття і аж до Другої світової тут знаходилися м’ясні ряди. В пам’ять про це, у 1997 році тут встановили отакий незвичний пам’ятник, присвячений домашнім тваринам, яких забили на м’ясо.
Скульптура на центральній вулиці Свидницькій
Скульптура на вулиці Святого Антонія.
Ведмедик-фонтан біля Ратуші. Ведмідь з’явився тут у 1904 році. Це була така колонка, після вмикання якої починала текти вода, поряд на ланцюгу висіла кружка. Ходить легенда, що її зробив відомий німецький скульптор, який побував у Вроцлаві у спекотний день і дуже здивувався, що у місті не має питного фонтану. Ось він його і зробив, для скульптур нібито позував ведмедик з берлінського зоопарку. У 1945 році ведмідь зник, відновили його лише у 1989 році. Спробували повернути і кружку, але її вкрали вже наступного дня.
Мені ж найбільше сподобалося оці два пам’ятники.
Сократ на Белярсьому острові. Саме він радо зустрів мене у мій перший ранок у Вроцлаві. Скульптура дуже класна, ну де ви ще бачили такого кумедного Сократа)))) Встановили його тут у 1993 році.
Пам’ятник анонімному перехожому або ж жертвам військового стану, знаходиться на перетині вулиць Свидницької та Пілсудського. Дуже цікавий його задум. Композиційна група складається з чотирнадцяти фігур, частина з них знаходиться з одного боку вулиці, інша з другого, перші заходять під бруківку, інші виходять.
Серед перехожих можна побачити зовсім різних людей — молоду матір з візочком, літню жінку з тростиною, чоловіка з валізою.
Цей пам’ятник було відкрито в ніч з 12 на 13 грудня 2005 року, як раз до двадцять четвертої річниці введення у Польщі надзвичайного стану. Ці фігури як згадка про ті страшні роки терору, під час якого багато людей йшло у підпілля і багато з них загинуло у боротьби з режимом.
Хтось пише, що скульптури моторошні, а от мене вони вразили, чудова ідея, майстерно зроблено. Так, трохи моторошно, але ж так і має бути, адже це таке собі нагадування про ті події.