Вроцлав. Костел Пресвятої Ельжбети

17.05.2018 · Путешествия · Комментариев нет

У центральній частині Вроцлава є декілька оглядових майданчиків, з яких відкриваються гарні види на місто, і можна подивитися на все те, що обійшов ногами, з висоти.
На жаль, нам вдалося піднятися лише на два з них.


Майданчик на одній із веж костелу св. Яна, на який вас до речі піднімає ліфт, не працює у неділю та понеділок, а ми саме в ці дні були у місті. І у вівторок ми теж туди не потрапили, бо каса відкривається досить таки пізно, аж о 12.00, а ми о першій вже мали бути в аеропорту. Тому не склалося, але дуже шкода, бо було б цікаво поглянути на місто під дещо іншим кутом.
Ще один майданчик на містку костелу Марії Магдалини, туди ми вже просто не встигли.
А от на Математичній вежі Вроцлавського Університету та вежі костелу св. Ельжбети ми побували. Про Університет наступного разу, а зараз про костел, його вежу з оглядовим майданчиком, враження від підйому та прекрасні краєвиди))))
Готичний костел св. Ельжбети, який ще називають Гарнізонним, було збудовано десь у ХІІІ-ХІV століттях. У середині ХV століття звели базиліку, яка на той час сягала висоти більш ніж 130 метрів і вважалася найвищою на території Сілезії.
У 1529 році під час буревію, частина вежі впала. Відновили її у 1535 році і саме тоді вона отримала свій сучасний вигляд. Трохи згодом на даху костелу з’явилася червоно-зелена черепиця, вважають, що аналогічний дах був на ратуші та костелі Марії Магдалини.
У ХVІІІ столітті у костелі з’явився великий орган, збудований Міхаелем та Беньяміном Енглерами, говорять, що то був фантастичний інструмент. Але остання пожежа 1976 року, знищила його. В цьому році поляки оголосили тендер на реконструкцію органу, яка займе багато часу і коштуватиме немало. Менші ж органи, датовані 1718 роком, врятувалися і зараз прикрашають зали Вроцлавського університету.
Нових руйнувань костел зазнав 1806—1807 роках, коли війська Наполеона атакували місто.
У роки Другої світової війни костел майже не постраждав. Але в наступні роки на його долю припало аж три пожежі — у 1960, 1975 та 1976 роках. Остання була найстрашнішою, саме тоді було знищено орган Енглера, майже все дерев’яне начиння храму та обвалилося склепіння. І що цікаво, навіть досі не знають, що спричинило таку масштабну пожежу.
Відновили храм лише у 1981 році, саме тоді на вежі з’явився отой залізобетонний набалдашник.

Ось вона красунечка базиліка, вся в риштах, бо саме в цьому році заплановані масштабні реставраційні роботи.

Але незважаючи на це оглядовий майданчик працює, отож нам туди на гору на висоту 91 метр.

Вхідні квитки, продаються поряд у касі, коштують 7 злотих.
Старанно готуючись до поїздки, я стільки всього начиталася, що трохи сплутала інформацію і готова була дати голову на відсіч, що нагору нас підніматиме ліфт)))) І от я така ввалююся у вежу, а після яскравого сонця видимість погана, і починаю підніматися сходами, в очікуванні ліфту. Наївна душа, ось він мій ліфт- десь 250 отаких сходинок))))

Підйом то не важкий, але якось не дуже комфортно починаєш себе відчувати у цьому замкнутому темному просторі, до того ж весь час рухаючись по спіралі. А ще ж треба розминатися з тими хто спускається, добре, що таких було небагато))))
Фух, нарешті, ще трохи сходів і ми нагорі, де відкриваються просто прекрасні краєвиди.

Цікаво дивитися на місто згори і бачити ті місця, де ти вже сьогодні побував, під таким кутом вони виглядають дещо інакше))))
Площа Ринок з Ратушею та кам'яницями, кожна з яких має свою назву.

А ці кам’янички схожі на іграшкові будиночки

Щось таке промислове)

Ще два мости — міст Тисячоліття та Редзінський. Сучасний Рендзінський міст вважається гордістю міста, він є найдовшим залізобетонним та однопілонним мостом у Польщі, а його висота сягає 122 метрів.

Ще один мурал, якщо чесно, то одразу і не здогадалася, думала, якась реклама.

Важко знімати панораму через решітку, але я таки спробувала))) Вид на Одру

Червоні дахи

Поморський міст, по якому біжить трамвайчик

Вроцлавський університет і та сама Математичні вежа з її оглядовим майданчиком, на якому ми ще побуваємо)))

Греко-католицька церква св. Архангела Михаїла. Біля неї ми вже сьогодні зранку побували, гарна будівля.

Тумський

Костел св. Яна з оглядовим майданчиком, на який ми так і не втрапили

Римо-католицька церква імені Ісуса.

Костел Марії Магдалини, один з найстаріших храмів Вроцлава, збудований у ХІ столітті і звісно, що за цей час неодноразово перебудовувався.

Оглядовий майданчик знаходиться на містку, на висоті 45 метрів, це значно нижче від того, де ми зараз перебуваємо)))) Місток ще називають спокути або каяття. Ходить легенда, що в давні часи, по ньому, в знак кари, мали пройти жінки, які залишали свої сім’ї та дітей.
Не знаю як там на ньому зараз, бо ми туди вже не встигли піднятися, але на відстані виглядає досить таки страшнувато, ну це звісно для моєї акрофобії))))

Церква св. Адальберта, а на задньому плані водонапірна вежа

бібліотека імені Оссолінських

Рацлавицька панорама

А ми таки високо, он які люди маленькі внизу)))

Римо-католицька церква св. Доротея

49-ти поверховий Sky Tower, на останньому поверсі якого облаштовано ще один оглядовий майданчик.

На оглядовому майданчику можна провести декілька годин, гарно дуже)))

Поки розглядалася навкруги, помітила цікаву картину — поляка із собакою. Він підносив песика до огорожі з різних боків і показував йому краєвиди, а той з цікавістю висовував свою морду і розглядав то все. Було таке враження, що він і справді все розуміє і насолоджується видами, хоча хто зна, може так воно і було))))
А ось ми і внизу, зайшли ще до самого храму всередину. Служба вже пройшла, то можна було спокійно все роздивитися та трохи посидіти і насолодитися величністю костелу. Все відреставроване, красиве і готичне))))

Мене найбільше привабили вітражі.

До речі, храм та вежу для відвідувачів відкрили лише у 1997 році.
Ще вартими уваги є оці два милі будиночки, збудовані у ХVІ столітті.

В ті часи навколо костелу було кладовище, а будівлі створювали таку собі огорожу, до того ж в них жили доглядачі за могилами та інша челядь костелу. Будинків було більше, але до нашого часу збереглися лише ці два. Над аркою, що з’єднує будівлі напис латиною, що переводиться як «Смерть — ворота життя» В народі ж їх називають Ясь і Маглося на честь персонажів однієї з польських казок, це щось на зразок всім відомих Гензель і Гретель Братів Грімм.

На цьому все, далі ми зморені та голодні, почалапали шукати місце для відпочинку))))

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.