Суми — місто у якому не доведеться сумувати (частина друга)
Отож розпрощавшись з письменником ми рушили до центру шукати місце для обіду. Владислав порадив нам декілька закладів, з нормальними цінами та їжею.
Про початок моїх пригод у Сумах читайте за посиланнями:
Перші години у Сумах
Екскурсія Містом від Владислава Івченка
Стірт-арт на сумських вулицях
Дорогою трохи фотографую. Отакий будиночок на ремонті))))
Головний корпус академії банківської справи збудували досить недавно на місці володінь потомків Герасима Кондратьєва, до 1917 року тут була пожежна каланча, про яку нагадує вежа з годинником.
Садиба Суханових-Сумовських, збудована у 1895 році.
Взагалі то Суми в якомусь плані дуже понтові, багато закладів, не важливо чи то кафе, чи ресторан, чи туристична фірма, чи звичайний магазин, намагаються в свою назву втулити щось закордонне — використання латиниці, слів VIP, назв відомих міст і всяке таке. Декілька цікавих вивісок, що привернули мою увагу, хоча насправді перлів було більше))))
Ця моя улюблена, цікаво хот-доги вони тільки з бруклінських собачок готують?!))))
Сумський Париж)))
Першого дня обідати ми пішли у ресторан «Шалена шкварочка», відомий нам вже по Полтаві, годують там досить непогано і ціни приємні)))) Відпочивши та перевівши дух у приміщенні з кондиціонером виходимо у задушливе місто. По обіді температура значно піднялася, все навкруги розігрілося і рухатися не хотілося зовсім, але ми пішли))))
Мені захотілося побачити будинок дітей та юнацтва, збудований в стилі модерн у 1911 році за проектом розробленим для кримської Ялти. Таких будівель театрів в Україні більше не має, аналог можна віднайти лише у французькому місті Ніцца.
Навпроти сучасний молитовний дім.
Досліджуємо дворики, ну як же без них)))
Повертаємося знову на Соборну, гуляємо та ще все раз роздивляємося.
Свято-Преображенський собор
Свято-Воскресенський під іншим ракурсом
Сумка, загадую собі багацько грошей))))
Контактні малюки-ласуни, які знову ж таки поїдають цукор)))))
Фасад для замилювання очей, таке чудо зробили до приїзду чергового чиновника, відрапортували, а стіну так і залишили
Ховаюся в затінку дерев на вулиці Воскресенській
Ліхтар-кохання, я правда чекати не стала))))
Вдалині синіми куполами виблискує Іллінська церква у стилі класицизму з елементами еклектики споруджена на штучному пагорбі у 1896 році.
А далі ми рухаємося до міського парку та води)))))
Йду на контакт із веселим сумчанином
Альтанка та краєзнавчий музей в променях вечірнього сонця
Люк з написом Чорнобиль, сподіваюся він не звідти приїхав)))
На вході до парку зустрічають три арки — одна з колишньою назвою парк Ліщинських, сучасною та просто міська брама.
Скульптура Садка мене якось не зацікавила, а от фонтан класний
Алеями йдемо через весь парк аж до пляжу Молодіжного, там гамірно та повно оголених людей, їх навіть не лякає грім, який чути вдалині.
Ми також знайшли місце і трохи відпочили, хоча думаю, краще б я не сідала, бо побачила алергічну висип у себе на нозі. Словом нічого страшного, але настрій було зіпсовано, тому то і на оглядовому колесі не покаталася((((
Рухаємося до місця ночівлі — готелю «Сервіс-маш» при гуртожитку заводу. Дорогою трохи постояли біля Садка, чудове видовище, вода яка тече плавними каскадами зачаровує. І не тільки мене, місце дуже популярне серед сумчан, тут сидять, фотографуються на фоні, гуляють з малечею, ходять навкруги та навіть купаються. Двоє хлопців гасали зовсім мокрі по фонтану))))
Мозаїка на балконах
В променях сонця, що сідає Свято-Преображенський собор
Свято-Воскресенський собор
А так виглядає річка Сумка
Дійшли, заселилися, трохи перекусили і відпочили. Готель виявився нічого — за 300 грн. ми зняли двохкімнатний номер типу люкс, з двома теліками та холодильником, два попередніх ніхто звісно ж і не включав)))) Зате сподобався Г-подібний диван у першій кімнаті))) Вночі трохи бубоніла молодь під вікном, але я так втомилася, що ні на які звуки уваги не звертала. Готель нормальний, зупинятися можна і від вокзалу недалеко. З мінусів — на ранок комарі у ванні та відсутність гачків. Зате є окрема кухня з електрочайником.
Виселилися рано, пішли додивлятися те, що вчора не встигли
Літак у дворах
Поки йшли до центру, випадково надибали синагогу
Цікавий фасад
Рушили до Покровської площі і поки нікого не було я наважилася підкорити пам’ятник цукру, але… останні сходинки мені не далися. Зробила пару фотографій та посиділа на рафінаді))))
Вид згори на сквер Харитоненка
А далі велике лате і йдемо до Садка, займаємо місце в тіні на лавочці і насолоджуємося кавою та тихим недільним ранком.
Наперед хочу попередити, що той останній день у Сумах у нас вийшов дещо релаксний, ми більшу його частину просиділи і пробайдикували))))
Після того як сонечко почало припікати, ми рушаємо прогулятися вулицею Герасима Кондратьєва, яка дуже симпатична, на ній є лавочки, квіти, от тільки з деревами біда)
Потім рушили через Харківський міст досліджувати береги річки Псел.
Торговий центр Мануфактура, місце скупчення місцевої молоді. Гарна задумка з літерами))))
А ми звертаємо на стежину і рішаємо вздовж Псла.
Якраз навпроти садиби Хиритоненка знаходимо чудову нову кладку і окуповуємо її. Наступні 1,5-2 години ми просто сидимо, звісивши ноги у воду і насолоджуємося видами.
Йти не хочеться, але починають сходитися місцеві, ми потихеньку збираємося і рушаємо далі.
А потім потрапляємо у смугу суцільних пляжів)))) І мене охоплює відчуття, що я раптово перенеслася до курортного містечка)))
Рухаємося вуличками та провулками в сторонку Троїцького собору.
І я знову завмираю біля цієї чудової споруди.
Хоча насправді наш шлях лежить до дендропарку Асмолова, колишнього управителя цукрозаводчика Харитоненка, де зараз розміщується диспансер радіаційного захисту. Асмолов дуже полюбляв рослини і біля свого маєтку облаштував чудовий парк з рідкісними деревами.
От ми і відправилися гуляти його алеями, місце тихе, чисте та досить приємне, тут можна відпочити та погуляти.
Будинок Асмолова
Парк огороджений, потрапити на його територію можна лише через хвіртку з Троїцької площі. В кінці яблуневий сад, до якого, за моїми спостереженнями, люблять приходити сумчани за яблуками. Було в парку колись і озеро, але на жаль про нього зараз нагадує лише сухий котлован. Стає нестерпно жарко, тому примощуємося на лавці поряд зі старим дубом, жуємо яблука і насолоджуємося тишею))))
Наш потяг аж о 12.30 ночі, тому часу в нас ще купа. Знову вертаємося до центру і шукаємо місце для обіду. Вибір падає на грузинський ресторан «Стумари», ціни тут вищі, але готують нібито непогано, хоча з мене, якщо чесно, поганий знавець грузинської кухні))))
А потім знову подалися до Псла дивитися на захід сонця і насолоджуватися прохолодою))))
Ввечері сиділи біля фонтанів, допоки їх не виключили, а це відбулося о 22.00.
Після чого трохи погуляли вечірнім містом)))
Альтанка
Свято-Преображенський собор
Свято-Воскресенський собор
Художній музей
Та найсвітліше місце у Сумах — вулиця Кондратьєва
На цьому все. А потім була дорога до вокзалу, нічний потяг з непрацюючим туалетом та ранковий гамірний Київ, який досить сильно контрастував з тихими та спокійними Сумами.