Кіпр. Куріон
Нагулявшись по Лімасолуми вирушає подивитися на античне місто Куріон, яке, якщо вірити дописам в інтернеті знаходиться всього в 20-ти хвилинах їзди від міста.
Воно то може і так, але ми примудрилися заблукати))) Виявили це вже майже біля солоного озера Лімасола, довелося розвертатися і шукати вірний шлях. В результаті до каси і в’їзду в Куріон ми приїхали десь за 2 години до закриття.
Озброївшись буклетом з картою в швидкому темпі рухаємося по археологічному парку.
Куріон був збудований на 70-ти метровій скелі ще в ХІІ столітті до н.е. Саме тому звідси відкриваються дуже гарні види на море, затоку Єпископі та однойменний пляж.
Куріон неодноразово руйнувався та перебудовувався. Але землетрус 365 року майже повністю знищив місто. Воно було відновлене, але згодом його розграбували арабські пірати.
Перші розкопки нелегально тут провели американці у 1873 році, саме тому багато цінних речей опинилося у американських музеях. Офіційні ж розкопки відбулися лише у 1933 році.
Зараз Куріон – це археологічний музеяй під відкритим небом.
Кажуть, що Куріон дуже популярний серед туристів, можливо так і є. Але оскільки ми були взимку, за дві години до закриття та ще й як раз починався дрібний дощик, то звісно ж відвідувачів побачили небагато.
Вхід через візит-центр виводить до критої ділянки – це дім Євстолія.
Будинок було збудовано в IV – V столітті, дуже добре збереглися мозаїки на підлозі.
Саме заради цих творів і було споруджено накриття. Мозаїки дійсно гарні, прямо подих захоплює, а ще з цього місця чудові краєвиди.
Бачимо як тягне хмаринку з моря)
Родзинкою Куріону і найбільш популярним об’єктом є Театр.
Збудували його в ІІ столітті до н.е. на той час він набагато менший розмір. Потім він зазнавав ряд руйнувань та перебудов. Під час останньої амфітеатр отримав свої сучасні розміри.
Де б ти не сидів перед тобою відкривається чудова панорама, а ще говорять, що тут чудова акустика.
Так це чи ні, ми не перевіряли, не мали часу, тому просто зробили фото, посиділи на лавках і уявили як тут вирувало життя в давні часи.
До речі Театр зараз використовують за призначенням проводять концерти та фестиваль давньогрецької драми.
А ми тим часом рухаємося далі звіряючись з картою.
Перед нами руїни ранньохристиянської базиліки V століття, Форуму та римські бані, які мали теплу підлогу.
Ходити серед руїн трохи проблематично, дощ на передодні трохи наробив багнюки, тому по калюжам стараємося не ходити.
Руїни шикарні, але види ще гарніші.
Десь там сонечко, а до нас тягне хмару і вже за мить ми вже будемо кутатися в куртки, щоб сховатися від вітру та дрібного дощику.
Лавка мрії)
Взагалі на Кіпрі знають, що види у них тут шикарні, тому майже скрізь облаштовують місця для відпочинку, за що їм велика подяка. Такі лавки за час мого візитку на острові стали моїми фаворитами.
Мозаїки в будинку гладіаторів ІІІ ст.
Далі починається дощ, тому намагаємося якомога швидше все подивитися і до того ж встигти до закриття музею.
Така вона зиман а Кіпрі — цвітуть квіти)
Пляж внизу.
Вид на Амфітеатр
Ми вже остаточно змокли і навіть види вже не радують, до того ж небо затягує хмарами. Тож кидаємо останній погляд на море і спішимо до нашої автіки, де на нас чекає гарячий час і там можна скинути вже зовсім мокрі кросівки.
З парковки від’їжджаємо майже останні.
Потім була дорога до Ларнаки в сутінках, вже в місті ми пропустили свій поворот і рази три кружляли центром, все не могли відшукати вулицю, яка б вела до нашого помешкання. Але загалом день вдався)
Вже вночі острів накрила страшенна гроза з дощем та зливою. Вітер був такий, що мені кожної миті здавалося, що наш декількаповерховий будиночок просто полетить) Всю ніч я слухала страшні завивання вітру і бачила похмурі тіні від пальм, які гнулися до землі. Але армагедону не сталося, за ніччю прийшов холодний, але навіть сонячний ранок, але про наступний день згодом)