Кам’янець. Звідане і нове

Я і забула який Кам’янець класний. І якби не книжка Юрія Даценка «Книга в камені», я б туди найближчим часом не повернулася.


Художня книжка змусила пройтися знайомим місцями та подивитися на них новим поглядом. От взяти хоча б Замковий міст, ну міст та й годі, а може ні, а може там всередині і справді збереглася та його частина, яку збудували римляни?

Окрім знайомих об'єктів відкрила для себе і дещо новеньке.
Почалося все зі сходу сонця, люблю я припертися в місто з першими півнями і вештатися його пустими вулицями, які ще не окупували туристи.

Польський турист, який отетерів від старого міста

Найстаріша ратуша в Україні

Стара фортеця в променях ранкового сонця

А сонце встає як раз над собором Петра та Павла

Найкраща локація для милування сходом сонця вали Нової фортеці, яку туристи чомусь лишають поза увагою.

Внизу Карвасари

Цього разу я нарешті піднялася на гору Татарвиця, де височіє ажурний хрест та пам’ятник семи культур. Виявляється потрапити туди дуже легко, а види звідти відкриваються просто фантастичні, особливо на фортецю. Щоправда дорогою подратували місцевих песиків-велетнів.

Карвасари та мої улюблені кладочки)))) Хоча вони зараз вже не такі екстремальні, як були колись.

Колись до міста можна було потрапити через дві брами — Руську та Польську.
Руська брама зараз трохи примарафетилася, тут відкрито приватний музей і проводять різні фестивалі та реконструкції.

Руські казарми все так само стоять закинуті, і все так само вражають своє величністю.

Поряд місток через Смотрич, а далі сходи, які виведуть до оглядового майданчика. Саме він для мене став відкриттям цієї поїздки.

Тихе місце з гарними видами на місто і до того ж під цікавим ракурсом.

До Польської брами йшла через дамбу, давно хотіла її побачити.

Брама все така ж, єдине закрили решітками вхід всередину.

Зате поряд з’явилася чудова фотолокація.

Сходи Фаренгольца, або ступанка)

Брама Стефана Баторія

Турецький бастіон

Звісно ж відвідала Стару фортецю, тут теж відбулися зміни, відкрили нові локації.

Мої фаворити коридори та бійниці)

Чомусь не пам'ятаю чи була я всередині костелу Петра і Павла) Тому, щоб згадати, заглядаю в середину.

Відома скульптура Лаури Пшездецької

А от з майданчика біля храму вже нічого не видно, піднялися сосни.

На фортецю варто дивитися з оглядового майданчика, що трохи нижче.

Ще прогулялася вірменським кварталом

Та подивилася на Домініканський костел, дзвіниця якого і досі стоїть в риштах.

Ще знайшла класні старі дерев'яні двері

Дуже хотілося пройтися тим старим маршрутом по каньйону. Не знала, чи є стежка, а вона таки є, але трохи заросла, місцями так, що і стін каньйону не видно)

Дамба зі шлюзами

Сходинки до парку

Гончарна, Кравецька та Різницька вежі

Водоспад

Новопланівський міст

А от парк поряд відремонтували

А ще відкрила для себе кафе «Кружало» — тихе, затишне і зі смачною кухнею. Люблю деруни і вони тут виявилися смачними.

За день, а точніше 21 годину, я так і не обійшла всі цікаві місця Кам’янця, треба повертатися, адже місто справді дуже старе і дуже класне)