Грінцінг — австрійське село у величному Відні

Чомусь так склалося, що більшість дописів починаю писати з кінця, тобто спочатку описую якісь конкретні місця, а потім вже переходжу до перших вражень)))
Ось така ситуація і з Віднем.
Хочу повторитися, місто дійсно величне, помпезне, вигляд архітектурних пам’яток та будівель вражає. Гуляючи вуличками Відня, ти як ніколи відчуваєш свою мізерність перед величезними спорудами.
Але не весь Відень такий, є район міста, що називається Грінцінг, і це справжнє австрійське село. Тож якщо ви втомилися від величі центральної частини, вирушайте на його околицю до Грінцінга.


Ми так і зробили в один з наших днів перебування у Відні.
Грінцин — це район Відня, що знаходиться неподалік віденського лісу. До 1892 року це було окреме поселення. Але не зважаючи на рішення про включення його до складу міста, селище майже зовсім не змінило свій вигляд. Тихі вулички, затишні ресторанчики, невеличкі охайні будиночки, бачачи це все, здається, що ти перенісся в часі десь у XVII століття.

Від центру до Грінцінга десь кілометрів 15, дістатися туди можна трамваєм або автобусом.
Біля хостелу ми сіли в метро, а потім пересіли на 38 трамвай.
По такому мосту ходить австрійське метро

І ось ми на місці, трамвай пірнає в красиву арку будинку і зникає з виду, а ми опиняємося на тихій симпатичній вуличці з будиночками, що нібито випірнули з казки. Якби ще прибрати машини, то взагалі б було чудово)))

Йдемо центральною вулицею, роздивляємося будинки

Отакий вертеп)

Сонячний годинник

Якщо у центрі Відня, будинки не дуже то прикрашені до Різдва, то тут на околиці, святковий настрій відчувається більше, от тільки снігу не вистачає.
Хоча тільки я про це подумала, як з неба почала сипатися мокра крупа.

Католицька церква

Якщо йти далі то можна вийти до лісу і купи виноградників, адже Грінцінг — це ще й виноробний район. Тут багато ресторанчиків, де продають місцеве вино, а герб району прикрашає виноград.

Напевно тут гарно влітку… А ще тут мало туристів, але в той же час цей район полюбляють літні мандрівники. Я їх розумію — тихо, затишно і здається час зупинився.

При гарній погоді можна було податися до лісу чи посидіти в якомусь тихому дворику, а так ми чогось страшенно змерзли, а тому подалися грітися кавою до ресторану «Brandl». Чому сюди, а тому, що він стояв прямісінько над дорогою і виглядав досить мило))))

В середині теж нічого, то з вулиці будинок здавався невеличким, але не в середині, там облаштовано декілька залів з різними інтере’єрами.

Ласували кавою та штруделем)))

Повертаємося назад, поки є час до автобуса, а саме ним ми вирішили повертатися в центр міста, прогулялися по вулиці в іншу сторону.

Особливо мені тут дуже сподобалося, тому якщо будете у Відні, не день, а довше, обов’язково навідайтеся до Грінцінга, отримаєте неповторні враження.