Бориспіль

25.02.2020 · Путешествия · Комментариев нет

В Борисполі бувала чотири рази, але міста так і не бачила, бо одного разу це була просто пересадка на автобус до аеропорту, інші три знімала дні народження та хрестини.


Тож коли Мандрияки організували поїздку вихідного дня до Борисполя, поїхала подивитися місто. Добиралися звичайною маршруткою від метро Харківська.
Першим ділом відвідали місцевий краєзнавчий музей, який мені дуже сподобався, і приємно вразив. Ну не очікувала я такого, думала він маленький, а екскурсовод буде нудним. Але де там. Музей знаходиться в двоповерховій будівлі, має 6 залів з постійною експозицією, а у сьомому проводять різноманітні виставки.

Починаємо з найдавніших часів.

Цікаві плакати реконструкції, які допомагають краще уявити вигляд тогочасних жителів.

Наш екскурсовод дуже цікаво розповідала, без шаблонних завчених текстів ще радянських часів. До того ж робила акцент саме на історії міста, експонатах, які мають відношення до Борисполя та місцевих людях. Намагалася пояснити, що центр, яким ми будемо проходити, колись виглядав отак от. Було дійсно цікаво і година пролетіла непомітно)

Я навіть і не знала, що колись територією міста протікала річка Альта, її видно на панорамі.

Багато говорили про Чубинського, про Шолом-Алейхема, який бував в Борисполі.

Вразили роботи місцевого художника та різьбяра Петра Верни. На жаль, збереглося їх дуже мало, в музеї є лише два бюсти Шевченка.

Зал присвячений Голодомору та антибільшовицькому повстанню 1920 року, під час кого загинуло дуже багато місцевих жителів. Меморіал присвячений цим подіям ми ще побачимо.

В останньому залі як раз працювала виставка робіт молодої художниці Олі Гайдамаки, то ми ще й живописом насолодилися))))

Подякувавши працівникам музею, вирушає досліджувати сучасний Бориспіль.
Центральна площа з фонтанами, глечиками та літачком, який ввечері ще й світиться)

Традиційне фото з назвою міста)

Далі гуляємо міським парком та заходимо подивитися на місцевий стадіон «Колос», за яким є ще один майданчик, призначений для гри в хокей на траві)

Алея художників, саме на свята народні умільці виставляють тут свої ятки. Зараз нікого, а тому можна насолодитися цікавими скульптурами.

Котики

Медсестра

Альтанка закоханих

Далі ми рушаємо до меморіально-паркового комплексу «Книшове», де колись було однойменне кладовище. Не так давно територію привели до ладу, тіла перепоховали.

Як нам сказали в музеї, незабаром тут мають встановити мармуровий пам’ятник Чубинському. Павло Платонович народився в Борисполі і був похований на Книшовому кладовищі.
Окрім перепоховання тут є меморіали, присвячені голодомору, чорнобильцям, могили членів екіпажу літака ТУ-16, що загинули під час випробувального польоту та членів екіпажу літака АН-30Б, що вже загинули на війні.

Але найбільше вражає меморіал, присвячений розстріляним місцевим жителям у 1920 році, які брали участь у антибільшовицькому повстанні.

А тим часом починає вечоріти, ми і не помітили як пролетів день)
Потім ми ще гуляли невеличкими вуличками міста та слухали цікаві історії з життя його мешканця.
Тож Бориспіль – це не лише аеропорт, тут є на що подивитися, хоча, на жаль, в місті не збереглося ніяких старовинних споруд.

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.