Геліос 44-2

Сьогодні розповім про Геліос 44-2, саме з цього об'єктиву почалося моє знайомство зі старою радянською оптикою. Це об'єктив мого тата, на який він знімав прекрасні кадри на Зеніт, особливо мої дитячі. Але час плівки та ручного друку минув, тому він просто лежав та пилився в шафі. Я зацікавилася Геліосом після купівлі цифрової дзеркалки та прочитання статей про можливість використання старої оптики.

Проштундіювавши купу статей, розібравшись з перехідниками, бо вони виявилося є прості, а є з чіпами та «одуванчиками»))))
Перші кадри давалися важко, бо це було щось нове, ти погано знав як сфокусуватися, яка картинка виходить на відкритій діафрагмі. Тому доводилося просто експериментувати.
Геліос 44-2 — це наймасовіший об'єктив, його випускали різні заводи в різних корпусах. А взагалі це хороший портретник з крученим боке.
Одні з перших кадрів, ще навіть без обробки)))

Не знаю як інші Геліоси, але мій виявився з характером)))) Особливо це у нього помітно в портретній зйомці. Якщо людина йому подобається, то весь процес фотографування йде легко і зовсім не має браку.
Ось наприклад, ці кадри)))

А іноді траплялося так, що майже жодної фотки не виходило. Хоча спочатку я грішила на темну футболку з написом, бо саме вона перехоплювала весь фокус.

А це моя одна з найперших фотосесій, ці фото мені і досі дуже подобаються

Ще трохи портретів

Трохи квітів

І всякого різного)

А це я бавилася з боке, зробила насадку на Геліос у формі сердечка і виходило отаке)))

А ще коли прикрити діафрагму то їм можна знімати і пейзажі, і захід сонця, і навіть спортивні змагання.

Поступовов Геліос став моїм улюбленим об'єктивом і був таким дуже довго, доки я не спробувала інші.
Та я і досі його люблю, хоч він і не такий різкий як Індустар, але ж його боке варто того, щоб трошки помучитися з фокусом.