Музей радіо, або Хрещатик, 26

Про музей радіо чула ще минулого року, але тоді не вийшло туди потрапити. І ось нарешті в останній день січня ми з Мандрияками потрапляємо всередину будівлі Українського радіо на Хрещатику, 26.


Музей став доступним для пересічної людини з осені минулого року, працює він лише у будні. Для того щоб потрапити на екскурсію, потрібно заповнити форму і чекати поки з вами зв’яжуться, потім ви узгоджуєте час візиту і десь за три дні маєте проплатити екскурсію.
Я так і зробила, щоправда, без пригод не обійшлося, але то вже інша історія))))
Будинок на Хрещатику 26 почали будувати у 1949 році як телерадіоцентр. Саме звідси у 1951 році провели першу телетрансляцію.
До речі, будівлю нібито легко знайти, потрібно лише завернути у першу арку за Головпоштамтом, але всі чомусь блукали))))) Ніколи не покладайтеся на навігатор))))
Сам музей невеликий, експонати займають одну кімнатку. Туди ми одразу й відправляємося у супроводі Анатолія Табаченка, людини, яка почала працювати на українському радіо ще з 70-тих років.

Трохи про історію, експонати та фотографії.

Монтажний стіл

Це зараз у кожного у телефоні є диктофон, а колись журналістам доводилося тягати з собою отаку штуку. Анатолій Дмитрович згадує, як використовував цей експонат в роботі.

А далі починається саме цікаве, ми, залишивши речі, йдемо дивитися на кухню українського радіо зсередини. Відвідуємо центральну апаратну, студії, дізнаємося як записують радіопрограми, навіть на прямому ефірі побували та почули, як звучить українське радіо на румунській та англійській мовах.
Сьогодні з будинку на Хрещатику, 26 у ефір виходить такі радіоканали: UA: Українське радіо, UA: Радіо Культура, UA: Радіо Промінь, Всесвітня служба радіомовлення України та радіо Донбасу.

Найбільше нам сподобалася студія молодіжного радіо Промінь, ми там навіть пофотографувалися.

В радіоефірі все повинно бути точно до секунди, а тому тут можна побачити отакі годинники.

Взагалі тривалість екскурсії за планом складає годину, наша ж розтягнулася аж на 1.40.
Хочеться подякувати Анатолію Табаченку за цікаві розповіді та можливість зазирнути за лаштунки Українського радіо.

Завершилася екскурсія віршем про Хрещатик, 26.

Тож не всі музеї бувають нудними)))))