Ох, же та ніч була холодною. І що саме цікаве навіть підйом не зігрів, бо сонячні промені майже не потрапляли на галявину.

Трохи Ворохти

Вночі дощ вщух і вітер послабшав, тож обійшлося без пригод. Але я все одно змерзла, це вже традиція))) Саме цікаве, що найтеплішою ніччю із всіх моїх проведених в походах, була ота на Бребенескулі, коли нас всю ніч заливало дощем, а рюкзак та капці плавали в тамбурі в гігантській калюжі)))))

Другий день походу

І хоч травневі вихідні пройшли непогано — я нарешті спромоглася об’їхати на велосипеді декілька сіл Менщини, подивитися дерев’яні храми, все одно мені не вистачало гір. І тому повернувшись додому я почала обдумувати варіанти поїздки у Карпати.

Перший день подорожі

Продовжу розповідь про свої вело-травневі вихідні. Минулого разу писала про Степанівку, а цього разу розповім про те, як я їздила до інших сусідніх сіл — Синявки та Городища.

Велопрогулянка Чернігівщиною

На цьогорічні травневі вихідні збиралася в гори і хоч більшість обставин ніби на зло були проти того, я все-таки до останнього сподівалася, але, на жаль, таки не склалося. Якби це смішно не звучало, але можна сказати, що виною всьому гора Синяк)))) Так, у мене з нею склалися досить таки дивні стосунки — вже котрий раз я збираюся її підкорити і завжди щось йде не так, то мені часу не вистачає, то не тим шляхом блукаю, то гроза наближається. Словом і цього разу не вийшло.

Велопрогулянка до Степанівки

Про «Беремицьке» я чула раніше, але окрім назви та коротких відомостей нічого конкретно про цей парк сказати не могла. А тут неочікувано отримала пропозицію відвідати парк у якості представника від туристичного клубу «Добре поїхали».
Парк зовсім новий, відкрився лише минулого року на околиці села Беремицьке Козелецького району на Чернігівщині.

Знайомство з парком

У центральній частині Вроцлава є декілька оглядових майданчиків, з яких відкриваються гарні види на місто, і можна подивитися на все те, що обійшов ногами, з висоти.
На жаль, нам вдалося піднятися лише на два з них.

Базиліка св. Ельжбети

І ось нарешті прийшла черга розповісти про Вроцлавський зоопарк, в який я майже до самого вильоту не збиралася і який мене глибоко вразив.

Прогулянка зоопарком

Готуючись до поїздки у Вроцлав, я склала приблизний перелік тих об'єктів, які, на мою думку, варті уваги. Так от спочатку вроцлавського зоопарку серед них не було))) Бо якось те, що я про нього прочитала, мене не вразило, знаходився далекувато та й вхід не дешевий. І вже буквально за декілька днів до вильоту, я наштовхнулася на один блог з чудовими фотографіями і детальним описом цього місця. Тоді то я і вирішила, що таки варто витратити 45 злотих і на власні очі побачити один з європейських зоопарків. Про сам зоопарк у наступному дописі, скажу єдине, що він мене дуже вразив.
А сьогодні про пішу прогулянку вздовж Одри, яка ж до того ще й стала дорогою до зоопарку)))))

Прогулянка вздовж Одри

Гуляючи Вроцлавом, окрім монументальних костелів, мостів, муралів та гномів мені на шляху траплялися ще всілякі цікаві скульптури. Нижче про них)))

Скульптури Вроцлава