За ніч значно похолодало, піднявся холодний, пронизуючий до кісток вітер. Але що нам, ми утеплилися і рушили гуляти ранковим містом.

Прогулянка Жешувом

У Жешуві як раз поряд із літнім палацом Любомирських та замком знаходиться мультимедійний фонтан,  музичні шоу якого вже стали окрасою міста.

Фонтан

Після ранкової прогулянки Перемишлем та забігу по Ярославу ми втомлені, але з купою вражень попрямували до Жешува. Насправді українською місто називають Ряшів, але мені ця назва якось не дуже до вподоби. До того ж в Польщі ніхто не говорить Ряшів, а тому щоб уникати плутанини вживатиму далі — Жешув.

Жешув

Після Перемишля ми вирушили до Жешува, а по дорозі вирішили заскочити до містечка Ярослав, про яке в мережі знайшлося не так і багато інформації.

Прогулянка Ярославом

Ланцут був обов’язковим пунктом у моєю списку для відвідування, але я розуміла, що як мінімум півдня мені знадобиться, щоб все там оглянути.

Ланцут

Після подорожі до Вроцлава захотілося спробувати перетнути кордон потягом. Оскільки варіантів не так багато, було вирішено на день Конституції податися до Перемишля. Маючи в запасі неповні чотири дні, я запланувала відвідати шість міст. Але потім детально вивчивши інформацію про кожне з них, в останню мить відмовилася від Красічина.

Переворськ

Наступного дня я подалася до Стольного. Взагалі до села можна потрапити гарною асфальтованою дорогою з траси Чернігів-Гремяч. Але, якщо чесно, я побоялася їхати трасою, бо вона вузька, узбіч немає, місцями ще й зарослі кленів утворюють тунель, а потік машин хороший, і тим паче фур.

Про Стольне

Спробувавши на травневих велосипедний формат подорожей, я вирішила продовжити. Звісно, що зі своїм коліном та на такому велосипеді кілометрів 50 я не осилю, а так до 20 можна спробувати. Вивчивши мапу, знайшла ще декілька сіл, які знаходяться на відстані досяжності від Волосківців.

Поїздка до Дягови

Тієї ночі в горах я спала як убита, тобто не прокидалася, не глипала на годинник, чекаючи світанку, і на диво зовсім не замерзла,чим завдячую ще одному каремату та намету Terra Incognita)))) Взагалі я страшенна мерзлячка і в якому б наметі не спала, завжди було холодно, а от цього разу ні))).

День другий

Мені вже давно хотілося ще раз побувати на Мармаросах та піднятися на Попа Івана, а особливо в той час, коли зелені схили вкриваються цвітом родендронів.

Перший день походу