На Книжковому Арсеналі Ірена Карпа презентувала свою першу дитячу книгу «День усіх білок».

Фото з презентації

Ніч таки виявилася ще тою, від холоду я прокинулася досить рано, визирнула з намету, а там все та ж невтішна картина — холодно та туманно) Тож я загорнулася у спальник і заснула далі. Так почався третій день в Карпатах, як раз першого травня) Про перший та другий дні можна почитати за посиланнями.

До найвищої вершини Горган

Про те, як я дісталася полонини Боярин тут.
Наступного дня прокинулися не надто рано, бо по-перше мали трохи відіспатися, а по-друге нас чекав досить таки недовгий перехід до Рущини, якихось 5 км.

До полонина Рущина

На перші травневі я таки вибралася в Карпати. Це та мандрівка в яку збиралася ще минулої осені, але тоді хвороба поламала всі плани. Цього разу ніби-то нічого не стояло на заваді, квитки я мала, із спорядженням допомогли добрі люди, все було сплановано та розписано маршрут по днях. Окрема подяка всім тим, хто забезпечив мене всім необхідним — спальником, рюкзаком, наметом, ліхтариком та трекінговими палицями, без них моя б подорож була неможливою.

До полонини Боярин

Далі про Індустар 50-2, який нетак давно потрапив до моїх рук. На перший погляд він був просто мініатюрним, хоча в подальшому це стало ще одним його плюсом.

Індустар 50-2

У неділю 12-го березня у столичному Docker Pub відбувся виступ гурту Qarpa. Оскільки Ірена останнім часом в Києві буває не часто, то концерт став довгоочікуваним для шанувальників команди.
Концерт тривав майже дві години, відбулася прем'єра нової пісні і звісно ж не забули про старі хіти, без яких публіка не відпускала співачку зі сцени, викликаючи її два рази на біс.

Фото з концерту

Ще про один мій старенький об'єктив — Індустар 26-М. Він потрапив до мене досить неочікувано. Я гостювала у друзів, чогось ми почали говорити про фотоапарати і вони згадали, що в них на горищі десь лежить старий фотік. Ну і я звісно зацікавилася. Отак до моїх рук потрапила запилена камера «Зоря». Я тоді ще не знала, що там на ній за об'єктив стоїть, але відмітила, що він знімається, а значить його можна прикрутити на мою цифрову дзеркалку. Отак я отримала прекрасний подарунок.

Макро

Цього тижня розповім про Геліос 44-М, його мені подарувала подруга в 2014 році, раніше він належав її мамі, яка дуже захоплювалася фотографією.

Фотографії

Сьогодні розповім про Геліос 44-2, саме з цього об'єктиву почалося моє знайомство зі старою радянською оптикою. Це об'єктив мого тата, на який він знімав прекрасні кадри на Зеніт, особливо мої дитячі. Але час плівки та ручного друку минув, тому він просто лежав та пилився в шафі. Я зацікавилася Геліосом після купівлі цифрової дзеркалки та прочитання статей про можливість використання старої оптики.

Геліос 44-2

Я дуже полюбляю старі мануальні об'єктиви, в мене їх вже шість штук. Тому цим записом хочу розпочати невеличкий цикл розповідей про кожен з них. Писатиму про свої враження та приводитиму приклади фотографій.
І так почну з Мир 1-В — це об'єктив мого тата, на який він знімав ще на камеру Зеніт. В радянські часи він вважався ширококутовим при своїх 37 мм. Але на моїй кропматриці він вже втратив ці свої якості, бо дає майже 60 мм. Це все ж таки менше ніж полтинник, але вже точно не ширик)))
Об'єктив звісно ж повністю металевий, важенький, скопійований з Carl Zeiss Jena Flektogon 35mm F2.8, в свій час мав навіть якісь нагороди.

Мир 1-В